Римо-кат.: Святого Роберта Белларміно, єпископа і Вчителя Церкви (необов’язковий спомин)
Понеділок ХХIV звичайного тижня, рік ІІ
Греко-кат.: свщмч. Вавили, єп. Антіохійського
прор. й боговидця Мойсея
Римо-католицький календар
Понеділок ХХIV звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
1 Кр 11, 17-26. 33
Читання з Першого послання святого Павла Апостола до коринтян
Браття:
Робивши ж вам оці зауваження, не можу я вас похвалити за те, що ваші
сходини виходять вам не на добро, а на зло. Найперше бо зачуваю, що коли
сходитеся на збори, - роздори постають між вами; і я цьому почасти
вірю, бо мусять бути у вас єресі, щоб виявилися випробувані між вами.
Ваші сходини не є - споживання вечрі Господньої. Бо кожен поспішає їсти
свою вечерю: дехто ж голоден, а дехто п’яний. Хіба не маєте домів, щоб
їсти - пити? Чи може хочете зневажати Божу церкву, і засоромлювати тих,
які нічого не мають? Що маю вам сказати? Чи похвалю вас? За це не
похвалю.
Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі,
якої був виданий, узяв хліб і, віддавши подяку, розламав і сказав: «Це
моє Тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин». Так само й чашу
по вечері, кажучи: «Ця чаша - Новий завіт у моїй Крові. Робіть це
кожний раз, коли будете пити, на мій спомин». Бо кожного разу, як єсте
хліб цей і п’єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж доки він не
прийде. Отож, брати мої, коли ви сходитеся їсти, один одного дожидайте.
Слово Боже
Респонсорійний псалом
Пс 40(39), 7-8а. 8б-10. 17 (П.: 1 Кр 11, 26б)
Божу смерть звіщайте, поки Він не прийде
Жертви й офіри ти не хочеш,
вуха відкрив у мене.
Ти всепалення й жертви за гріх не домагався
Тоді сказав я: «Ось Я приходжу.
У сувої книги написано про мене:
Чинити твою волю, Боже мій, я радий,
і твій закон у мене в серці.»
Я оповів про справедливість на великім зборі,
не затуляв я уст моїх, Господи, ти знаєш.
.
Хай радуються й веселяться в тобі всі,
що тебе шукають і нехай завжди кажуть ті,
кому люба твоя допомога:
«Хай возвеличиться Господь!»
Спів перед Євангелієм
Йо 3, 6
Алілуя, алілуя, алілуя.
Так Бог полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав;
щоб кожний, хто вірить в Нього, мав життя вічне.
Євангеліє
Лк 7, 1-10
+ Слова святого Євангелія від Луки
Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав Його, ввійшов у
Капернаум. А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він
був дорогий для нього. Почувши про Ісуса, він послав до Нього старший
юдейських, благаючи Його, щоб прийшов і вирятував слугу його.
Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо Його просити, кажучи: «Він
достойний, щоб Ти йому зробив це, любить бо народ наш і збудував нам
синагогу». І пішов Ісус з ними.
Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб Йому
сказати: «Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб Ти зайшов під мою
крівлю. Тому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й
одужає слуга мій. Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під
собою і кажу одному: „Іди” і той іде; а іншому: „Ходи сюди”, і той
приходить; і слузі моєму: „Зроби це”, і той робить».
Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що
йшов за ним: «Кажу вам, що навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри».
І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим.
Слово Господнє Греко-католицький календар
свщмч. Вавили, єп. Антіохійського
прор. й боговидця Мойсея
Ряд: Ап. – Гал. 211 зач.; 4,28-5,10.
28. Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці. 29. Та як тоді, хто народився
за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер. 30. Тільки ж що
Письмо каже: "Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з
сином вільної.” 31. Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної. 1.
Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні. Тож стійте і під
кормигу рабства не піддавайтеся знову. 2. Ось я, Павло, кажу вам, що
коли ви обрізуєтеся, Христос вам ні в чому не допоможе. 3. Свідчу знову
кожному, хто обрізується: Він мусить увесь закон чинити. 4. Ви, що
шукаєте в законі оправдання, від Христа відлучилися, від благодаті ви
відпали. 5. Ми бо духом з віри очікуємо надії оправдання, 6. бо у Христі
Ісусі нічого не означають ні обрізання, ні необрізання, але - віра,
чинна любов'ю. 7. Ви бігли добре. Хто ж то вам став на перешкоді, що ви
правді не повинуєтеся? 8. Це переконання не від того, хто вас кличе. 9.
Трохи закваски квасить усе тісто. 10. Я певний в Господі, що ви не
матимете інших думок; а хто заколочує вас, буде засуджений, хто б він не
був.
Єв. – Мр. 27 зач.; 6,54-7,8.
54. А коли вийшли з човна, люди зараз же його впізнали 55. і розбіглися
по всій країні та почали приносити хворих на ліжках, де тільки чули, що
він перебуває. 56. І куди він тільки приходив, - у села чи міста, чи в
слободи, - клали на майданах хворих і просили його про змогу бодай
доторкнутися краю його одежі; і хто тільки торкавсь його, ставав
здоровий. 1. Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з
Єрусалиму, зібрались коло Ісуса. 2. І бачивши, що дехто з його учнів
їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, - 3. бо фарисеї й усі юдеї,
додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук, 4. і
не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й
багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного
посуду, - 5. отож питали його книжники та фарисеї: "Чом твої учні не
поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?" 6. Він же
відповів їм: "Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото
написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене;
7. та вони марно мене почитають, навчаючи наук - наказів людських. 8.
Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського:
обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді."
Источник: Credo