Римо-кат.: Четвер ХІХ звичайного тижня

Греко-кат.: Прпп. Ісаакія, Далмата й Фавста

Римо-католицький календар

Четвер ХІХ звичайного тижня, рік ІІ

Перше читання
Єз 12, 1-12

Читання з Книги пророка Єзикиїла

Надійшло до мене таке слово Господнє: «Сину чоловічий! Ти живеш серед дому бунтарів; вони мають очі, щоб бачити, та не бачать; мають вуха, щоб слухати, та не слухають, бо вони дім бунтарів. Ти ж, сину людський, наготуй собі клунки для виселення та й переселися серед ясного дня в них на очах, і переберися з твого місця на інше, на їхніх очах: може їм відкриються очі, що вони дім бунтарів. Винось же твої клунки, клунки вигнання, вдень, у них на очах, та й вийдеш увечері на їхніх очах, як то виходять на вигнання. У них на очах пробий собі діру в стіні й вийди нею. На їхніх очах візьмеш клунок на плечі й вийдеш потемки, закривши собі обличчя, щоб не дивитись на країну; я бо поставив тебе знаком домові Ізраїля». І зробив я так, як мені заповів Господь: клунки мої, в дорогу на вигнання, я повиносив удень, як подорожні клунки, а ввечері пробив рукою діру в стіні й вийшов у темноті, поклавши клунок на плечі, у них на очах. Вранці ж надійшло таке слово Господнє до мене: «Сину людський! Чи дім Ізраїля, дім бунтарів, не питав тебе: "Що це ти робиш?” Відкажи ж їм: "Так говорить Господь Бог: Це – віщування проти князя в Єрусалимі й проти всього дому Ізраїля, що живе там”. Скажи: "Я для вас знак. Як я вчинив, так станеться: вони підуть на вигнання, у неволю. А князь, який серед них, візьме клунок на плечі й вийде потемки, через мур, що проломлять, щоб вийти через нього. Він закриє собі обличчя, щоб не бачити країни”».

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 78, 56-57. 58-59. 61-62

Не забувайте про діла Господні

Вони випробовували і збунтувалися проти Всевишнього Бога, *
Його настанов не зберігали.
Вони, як і їхні батьки, відступили, не зберегли вірності, – *
відвернулися, неначе лук зрадливий.

Привели Його до гніву своїми жертовниками на височинах, – *
своїми ідолами ревнощі Його збудили.
Бог почув – і розгнівився, *
та геть Ізраїля відкинув.

І Він передав у полон свою силу, *
У руки ворога – свою славу.
Він віддав під меч народ свій *
і гнівом запалав проти спадщини своєї.

Спів перед Євангелієм
Пс 119, 135

Алілуя, алілуя, алілуя
Засяй своїм обличчям на раба свого, –
своїх настанов навчи мене, Боже.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мт 18, 21 — 19, 1

+Читання святого Євангелія від Матея

Того часу, підійшовши до Ісуса, Петро сказав: «Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, чи маю йому прощати до семи разів?» Відповів йому Ісус: «Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім. Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розра¬хуватися зі своїми слугами. Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. Тоді слуга, упавши ниць, кла¬нявся йому й благав: "Потерпи ще мені – й усе тобі віддам”. І пан того слуги, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. Коли вийшов той слуга, він зу¬стрів іншого співслугу, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: "Віддай те, що винен!” А той другий співслуга, упавши, благав його, кажучи: "Потерпи мені, я все тобі віддам”. Він же не забажав і вкинув йо¬го до в’язниці, доки не віддасть борг. Побачивши, що сталося, інші співслуги дуже засмутилися, пішли й роз¬повіли своєму панові про все, що трапилося. Тоді його пан покликав його та каже йому: "Лукавий слуго, весь той борг я тобі простив, бо ти вбла¬гав мене. Хіба не слід і тобі було зми¬лосердитися над своїм співслугою, як я змилосердився над тобою?” І його пан, розгнівавшись, пе¬редав його катам, доки не віддасть увесь борг. Так і Мій Отець Небесний чи¬нитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові сво¬єму». Після того, як Ісус закінчив ці слова, Він вийшов з Галілеї і прибув до юдейських околиць, які за Йорданом.

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Прпп. Ісаакія, Далмата й Фавста

Ап. – 2 Кор. 175 зач.; 4, 1-6.

1. Ось чому, мавши це служіння, як помилувані, ми не втрачаємо відваги. 2. Відкинувши ложну соромливість, ми не поводимося лукаво, ані не викривлюємо слово Боже, але, проповідуючи явно правду, поручаємо самих себе кожному людському сумлінню перед Богом. 3. А коли наша Євангелія закрита, то вона закрита для тих, які гинуть; 4. у яких бог цього віку осліпив розум, отих невіруючих, щоб їм не сяяло світло Євангелії слави Христа, який є образ Божий. 5. Бо ми не самих себе проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа; самі ж ми - слуги ваші ради Ісуса. 6. Бо Бог, який сказав: «Нехай із темряви світло засяє», - він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа.

Єв. – Мт. 99 зач.; 24, 13-28.

13. Але хто витримає до останку, той спасеться. 14. І ця Євангелія Царства буде проповідуватись по всьому світі, на свідоцтво всім народам. І тоді прийде кінець. 15. Отож, коли побачите "мерзоту запустіння”, провіщену пророком Даниїлом, поставлену на святім місці – хто читає, нехай розуміє! – 16. тоді ті, що в Юдеї, нехай втікають у гори; 17. а хто на покрівлі, хай не сходить узяти речі з своєї хати, 18. і хто в полі, хай не повертається назад узяти свою одіж! 19. Горе вагітним і годуючим за тих днів! 20. Моліться, щоб ваша втеча не сталася зимою, ані в суботу. 21. Скорбота ж: тоді велика буде, якої не було від початку світу аж понині, та й не буде. 22. І коли б ті дні не були вкорочені, ніхто б не врятувався; але заради вибраних будуть вкорочені дні тії. 23. І коли хто скаже тоді вам: Глянь, ось Христос, чи онде, – не вірте, 24. бо встануть лжехристи та ложні пророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних. 25. Ось я попередив вас. 26. Коли вам, отже, скажуть: Ось він у пустині, – не виходьте; ось він,.у криївках, – не вірте! 27. Як блискавка, що на сході блисне й вмить аж на самім заході сяє, так буде й прихід Чоловічого Сина. 28. Де бо є мрець, там і орли зберуться.

http://www.credo-ua.org