Римо-католицький календар

VII Звичайна неділя

Перше читання
Іс 43, 18-19. 21-22. 24б-25

Читання з Книги пророка Ісаї

Так говорить Господь: «Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє! Ось Я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюдді – ріки. Народ той Я утворив для себе, він звіщатиме Мою хвалу. Та, проте, Якове, ти не взивав до Мене; не побивався, Ізраїлю, за Мною. Ти гріхами своїми Мене непокоїв, ваготою був Мені з-за своїх переступів. Я, Я стираю твої провини заради Мене самого, гріхів твоїх не згадую вже більше».

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 41, 2-3. 4-5. 13-14

Я грішний, Боже: зціли мою душу

Блаженний той, хто зважає на бідного. *
Господь його визволить у день недолі.
Господь охоронятиме його, дасть йому життя, – †
він на землі буде блаженним. *
Ти не видаси його ворогам на поталу.

Господь допоможе йому, коли лежатиме хворий на ліжку.
Всю постіль його Ти перемінив під час його хвороби. *
Я сказав: «Господи, мене помилуй, *
зціли мою душу, бо я згрішив проти Тебе».

А мене підтримай через мою невинність, – *
Ти утвердиш мене перед собою навіки.
Благословенний Господь, Бог Ізраїля, *
від віку і до віку.

Друге читання
2 Кор 1, 18-22

Читання з Другого Послання святого апостола Павла до корінтян

Брати! Вірний Бог, бо наше слово до вас не було і «так», і «ні». Адже Божий Син, Ісус Христос, якого між вами проповідував я, Силуан і Тимотей, не був «так» і «ні», але у Ньому було – «так»! Бо скільки є Божих обітниць, то всі в Ньому – «так»! І в Ньому – «амінь»: для слави Бога через нас! Той, хто зміцнює нас з вами в Христі й хто помазав нас, – це Бог. Він дав нам печать, дарував завдаток Духа в наші серця.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Пор. Лк 4, 18-19

Алілуя, алілуя, алілуя
Господь помазав Мене благовістити убогим,
рік Господнього помилування звіщати!
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мк 2, 1-12

Читання святого Євангелія від Марка

Через декілька днів Ісус прийшов знову в Капернаум, і поширилася чутка, що Він удома. І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть біля дверей, а Він виголошував їм слово. І прийшли до Нього, несучи паралізованого; несли його четверо. Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем, де Він був, і, зробивши прохід, опустили носилки, на яких лежав паралізований. Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: «Сину, прощаються твої гріхи!» Були там деякі книжники, які сиділи й міркували у своїх серцях: «Чому Він так каже? Він зневажає Бога! Хто ж може прощати гріхи, крім самого Бога?» І тут же Ісус, узнавши своїм духом, що вони собі так міркують, каже їм: «Що це ви думаєте в серцях ваших? Що легше: сказати паралізованому "прощаються тобі гріхи”, чи сказати "встань, візьми свою постіль і йди”? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі – говорить паралізованому, –кажу тобі: встань, візьми постіль свою та йди до свого дому!» І той, узявши постіль, тут же встав і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи: «Ніколи такого ми ще не бачили!»

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Неділя про Страшний суд
Прп. Вукола, єп. Смирнського
свщмч. Сілвана, єп. Ємеського, і тих, що з ним
Неділя м’ясопусна

Ап. – 1 Кор. 140 зач.; 8, 8-9, 2.

8. Адже страва не зближує нас до Бога: коли не їмо, не втрачаємо нічого, ані коли їмо, не набуваємо нічого. 9. Але глядіть, щоб оця ваша свобода не стала причиною падіння для слабких. 10. Бо коли хтось побачить тебе, що маєш знання, як ти у капищі сів за стіл, то чи ж його сумління, бувши слабке, не буде заохочене їсти ідольські жертви? 11. Таким то чином твоє знання погубить немічного брата, за якого Христос помер. 12. Грішивши так проти братів і ранивши їх слабовите сумління, ви грішите проти Христа. 13. Тому, якщо страва призводить брата мого до гріха, повік не буду їсти м'яса, щоб не спокушувати мого брата. 1. Хіба я не вільний? Хіба я не апостол? Хіба я Ісуса, Господа нашого, не бачив? Хіба ви не моє діло у Господі? 2. Коли іншим я не апостол, то бодай вам, бо ви, у Господі, є достовірним доказом мого апостольства.

Єв. – Мт. 106 зач.; 25, 31-46.

31. Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави. 32. І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів; 33. і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч. 34. Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. 35. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; 36. нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене. 37. Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? 38. Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? 39. Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе? 40. А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили. 41. Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його; 42. бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли; 43. був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене. 44. Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили? 45. А він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили. 46. І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне.”

http://www.credo-ua.org