Греко-кат.: Мчч. Євтропія і дружини його, Клеоніка й Василиска

Римо-католицький календар

П’ятниця ІІІ тижня Великого Посту

Перше читання
Ос 14, 2-10

Читання з Книги пророка Осії

Так говорить Господь: «Повернись, Ізраїлю, до Господа, Бога твого, бо ти спотикнувся об твою беззаконність. Візьміть слова з собою й поверніться до Господа. Скажіть Йому: „Прости всю беззаконність! Прийми те, що добре, і ми принесемо плід уст наших. Ашшур нас не врятує; на коні ми не будемо сідати; діла рук наших не називатимемо більше нашими богами; бо в Тобі сиротина знайде милосердя!” Я вилікую їхню зраду; Я полюбив їх доброхітно, бо гнів Мій від них відвернувся. Я буду для Ізраїля росою; він зацвіте, немов лілея, і, мов Ливан, пустить коріння. Його паростки далеко розростуться, краса його буде, немов маслини, а його запах - мов Ливану. Ті, що сидять під його тінню, знов будуть пшеницю плекати; вони будуть цвісти, неначе лоза виноградна; запах його буде, немов вино ливанське. Ефраїм скаже: „І що мені ще до ідолів?” Я відповідаю і дивлюсь на нього. Я, наче кипарис зелений, від Мене буде плід твій. Хто мудрий, нехай це зрозуміє! Розумний нехай це знає! Бо путі Господні праві, й праведники ходять ними, а грішники на них спотикнуться».

Це є слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 81(80), 6в-8а. 8бв-9. 10-11аб. 14 і 17(П.: 11 і 9а)

Я Господь Бог твій, слухай моє слово

Я чув незрозумілу мені мову: *
"Я скинув з його плечей ношу,
від коша увільнились його руки. *
Візвав єси до мене в скруті, і Я тебе спас.”

Озвався до тебе з громової хмари; *
Я випробував тебе над Меріва-водами.
Слухай, народе мій, Я тебе попереджаю: *
Коли б то ти, Ізраїлю, Мене послухав.

Щоб чужого бога не було у тебе *
і ти не поклонявся сторонньому богові!
Я - Господь, Бог твій, *
що вивів тебе з землі Єгипту;

Якби ж то мій народ Мене був слухав, *
якби Ізраїль ходив дорогами моїми,
найкращою пшеницею Я його нагодував би, *
медом із скелі його наситив би.”

Спів перед Євангелієм
Мт 4, 17 Слава Тобі, Слово Боже.
Господь говорить: Покайтесь,
бо небесне царство близько.
Слава Тобі, Слово Боже.

Євангеліє
Мк 12, 28б-34

+ Слова Євангелія від святого Марка

Один з книжників підійшов до Ісуса і спитав Його: «Яка перша з усіх заповідей?» Ісус відповів: «Перша: Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог - Господь Єдиний, і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю. А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає». І сказав Йому книжник: «Добре, Учителю: Ти сказав по правді, що Він - Єдиний, і що нема іншого, крім Нього. А й що любити Його усім серцем, усім розумом та силою своєю, й любити ближнього, немов себе самого, - це більш, ніж усі всепалення та жертви». Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: «Ти недалеко від Божого Царства». І ніхто не смів більше Його запитувати.

Це є слово Господнє

Греко-католицький календар:

Мчч. Євтропія і дружини його, Клеоніка й Василиска
Вечірня з Літургією Напередосвячених Дарів

Іс. 13. 2-13

2. Підніміть стяг на горі лисій, кликніть воєнним кличем, махніть рукою, щоб увіходили вони крізь княжі брами! 3. Щоб вилити мій гнів, я повелів моїм посвяченим воякам, я витязів моїх покликав, що раді моїй славі. 4. Ось гомін по горах, немов сила народу. Ось гамір царств і зібраних народів: Господь сил чинить перегляд бойового війська. 5. Вони прийшли з далекої країни з самого краю неба - Господь і знаряддя його гніву, щоб зруйнувати всю землю. 6. Ридайте, бо день Божий близько, він надійде як спустошення від Всемогутнього! 7. Тому руки в кожного зомліють, серце в кожного розтане. 8. Вони злякались: болі та судороги їх ухопили, їх корчить, немов породіллю. Стуманівши, глядять один на одного; лиця в них розжарились. 9. Ось день Господній наступає невблаганний; обурення й палкий гнів, щоб обернути землю на пустиню та загладити грішників з неї. 10. Тому небесні зорі та їхні Косарі не дадуть свого світла; сонце, сходячи, потемніє, і місяць не буде більше світити. 11. Я покараю світ за його злобу, безбожників за їхній злочин. Покладу край гордині пишних, принижу бундючних тиранів. 12. Зроблю людей рідкішими, ніж золото щире, смертних - ніж золото офірське. 13. Тому й небо стрясеться, земля зрушиться з свого місця від обурення Господа сил у день його палкого гніву.

Бт. 8. 4-21

4. і сьомого місяця, сімнадцятого дня (місяця) ковчег осів на горах Арарату. 5. А води опадали дедалі аж до десятого місяця, а першого дня десятого місяця стало видно верхів'я. 6. По сорока днях відчинив Ной вікно, що його був зробив у ковчезі, 7. і випустив крука, і той літав туди й сюди, поки не висохли води на землі. 8. Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опала вода з поверхні землі. 9. Та голуб не знайшов місця, де вчепитися ногами, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його до себе. 10. Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега. 11. І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваним оливковим листком у дзьобі, тож і довідався Ной, що води з землі відплили. 12. Тоді почекав він ще других сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього. 13. На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, - аж ось поверхня землі була суха, 14. а другого місяця двадцять сьомого дня земля ствердла. 15. Тоді Бог сказав до Ноя: 16. "Вийди з ковчега, ти, твоя жінка, твої сини й жінки твоїх синів з тобою. 17. Все живе, що з тобою, з усякого тіла, птаство, скотину, плазунів, що повзають по землі, виведи з собою: нехай кишать на землі, плодяться й розмножуються на землі." 18. І вийшов Ной із синами, з жінкою й з жінками своїх синів. 19. Усі звірі, всі плазуни, все птаство, усе, що рухається на землі, порода за породою, вийшло з ковчегу. 20. Тоді Ной спорудив Господеві жертовник, узяв усякого роду чистих тварин і всякого роду чистих птахів і приніс усепалення на жертовнику. 21. Господь почув лагідний запах і сказав сам до себе: "Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то я вчинив був.

Прип. 10. 31 - 11. 12

31. Уста праведника породжують мудрість, язик розпусний буде відтятий. 32. З уст праведного тече ласка; з уст грішників - розпуста. 1. Вага фальшива - для Господа гидка, а вірні важки йому угодні. 2. Як прийде гордість, прийде й ганьба, з покірливими ж - мудрість. 3. Досконалість праведних вестиме їх, зрадливих погубить їхнє лукавство. 4. Багатство в день гніву - без користи, від смерти рятує справедливість. 5. Справедливість чесного вирівнює йому дорогу; безбожний із-за своєї безбожности гине. 6. Справедливість праведних їх рятує, підступні заплутаються у власній злобі. 7. Умре безбожний, загине і його надія; сподівання сильних змарнується. 8. Праведник з біди спасеться, замість нього ж влетить у неї безбожник. 9. Устами нечестивий губить свого ближнього; праведники своїм знанням спасуться. 10. Як праведним щастить, радіє місто; як гинуть грішники, веселі крики лунають. 11. Благословенням праведників місто йде угору, устами грішників - занепадає. 12. Хто гордує ближнім, той недоумок; розумний чоловік мовчить.

http://www.credo-ua.org