Греко-кат.: Мч. Агапія і з ним шести мучеників

Римо-католицький календар

Середа V тижня Великого Посту

Перше читання
Дан 3, 14-20. 91-92. 95

Читання з Книги пророка Даниїла

Цар Навуходоносор сказав: "Чи ви, Седраху, Мисаху та Авденаго, справді моїм богам не хочете служити й золотому бовванові, що я поставив, не хочете кланятись? Отож тепер, якщо ви готові, скоро почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гуслів, гудьби та всякого роду музичних приладів, впасти ниць і вклонитись бовванові, що я звелів зробити – гаразд; якщо ж не вклонитесь, умить будете вкинуті в піч, розжарену вогнем, і тоді який бог визволить вас із моєї руки?” Седрах, Мисах та Авденаго у відповідь цареві Навуходоносорові сказали: "Ми не маємо потреби тобі на це відповідати. Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, й з твоєї руки, а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось”. Тоді Навуходоносор запалав люттю, і вигляд його обличчя змінився супроти Седраха, Мисаха й Авденаго. Заговорив він знову й повелів розпалити піч усемеро більше, ніж її звичайно розпалювано, і наказав найдужчим мужам із свого війська зв’язати Седраха, Мисаха та Авденаго та й вкинути їх у піч, розжарену вогнем. Тоді цар Навуходоносор здивувався, встав притьмом і заговорив до своїх радників, мовивши: "Чи не трьох мужів ми вкинули в вогонь зв’язаних?” Ті ж у відповідь цареві: "Справді так, царю!” Знову заговорив він і сказав: "А он я бачу чотирьох мужів незв’язаних, що ходять у вогні, і не видко на них шкоди, а вид четвертого схожий на Сина Божого”. Тоді Навуходоносор заговорив, мовивши: "Благословен Бог Седраха, Мисаха та Авденаго, що послав свого ангела й визволив своїх слуг, які поклались на Нього і не послухалися царського наказу, а віддали своє тіло, аби не служити й не поклонятись ніякому іншому богові, крім свого Бога!”

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс Дан 3, 52. 53-54. 55-56

Ти – достохвальний, віковічний Боже

Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, *
і достохвальний і вельми возносимий повіки;
благословенно Ім’я Твоє, святе й славне, *
і вельми достохвальне й возносиме повіки.

Благословен єси у Твоїм святім, славнім храмі *
і вельми хвальний і вельми славний повіки.
Благословен єси на престолі Царства Твого, *
і вельми воспіваний і вельми возносимий повіки.

Благословен єси, що взираєш на безодні *
і возсідаєш на херувимах.
Благословен єси на небесній тверді, *
і хвальний і прославлений повіки.

Спів перед Євангелієм
Йн 3, 16

Слава Тобі, Слово Боже
Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого Єдинородного,
кожен, хто вірує в Нього, має життя вічне.
Слава Тобі, Слово Боже

Євангеліє
Йн 8, 31-42

† Читання святого Євангелія від Йоана

Того часу Ісус промовив до тих юдеїв, які повірили в Нього: Якщо ви будете перебувати в Моєму слові, тоді справді будете Моїми учнями і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить! Вони відповіли Йому: Ми є потомством Авраама і не були ні в кого й ніколи невільниками. То як же Ти кажеш, що станемо вільними? Відповів їм Ісус: Воістину, воістину кажу вам, що кожний, хто чинить гріх, є невільником гріха. Але невільник не залишається в домі навіки; Син же залишається навіки. Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільні. Знаю, що ви є потомством Авраама, але прагнете Мене вбити, бо Моє слово не вміщається у вас. Я кажу те, що побачив у Мого Отця, а ви чините те, що чули від вашого батька. У відповідь вони Йому сказали: Авраам наш батько! Каже їм Ісус: Якби ви були дітьми Авраама, ви чинили б діла Авраамові; нині ж ви шукаєте вбити Мене – Людину, котра сказала вам істину, яку почула від Бога. Авраам такого не робив. Ви робите діла вашого батька! Тоді вони сказали Йому: Ми народилися не від перелюбу; маємо одного Отця – Бога! Сказав їм Ісус: Якби Бог був вашим Отцем, ви полюбили б Мене, бо Я від Бога вийшов і прийшов, – не сам від себе прийшов, але Він Мене послав.

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Мч. Агапія і з ним шести мучеників
Вечірня з Літургією Напередосвячених Дарів

Іс. 41, 4-14

4. Хто вчинив, хто довершив це? Той, що кличе роди від почину, - я Господь, я перший, я і з останніми той самий. 5. Бачать його острови і бояться, кінці землі трясуться. Вони зближаються, разом на суд приходять. 6. Один одному допомагає й приговорює до брата свого: «Кріпися!» 7. Мистець додає духу золотареві; той, що вигладжує молотком, бадьорить того, хто кує на ковадлі й про споювання говорить: «Воно добре», і цвяхами збиває, щоб не хиталось. 8. Ти ж, Ізраїлю, слуго мій! Ти, Якове, якого я вибрав, потомство Авраама, мого друга! 9. Ти, якого я взяв з кінців землі і покликав з її окраїн, і сказав до тебе: Ти мій слуга, - я тебе вибрав, я тебе не відкинув. 10. Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я - Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю. 11. Стидом і соромом окриються усі ті, що лютують проти тебе. На ніщоту обернуться й загинуть ті, що з тобою сварку заводять. 12. Ти будеш їх шукати, та не знайдеш тих, що на тебе нападають. На ніщо обернуться і зникнуть ті, що воюють проти тебе. 13. Бо я - Господь, твій Бог, я держу тебе за правицю, я тобі говорю: Не бійся, я тобі допомагаю. 14. Не бійся, Якове, мій черв'ячку, - слабосилий Ізраїлю! Я тобі допомагаю, - слово Господнє, Святого Ізраїлевого, твого викупителя.

Бт. 17, 1-9

1. Як Аврамові було дев'ятдесят дев'ять років, з'явився Аврамові Господь і сказав йому: "Я - Бог всемогутній. Ходи зо мною і будь бездоганний. 2. Я зроблю союз мій між мною й тобою й розмножу тебе вельми-вельми." 3. І припав Аврам на лице своє до землі, а Бог сказав до нього: 4. "Ось мій союз із тобою: Ти бо станеш батьком многоти народів. 5. Отож уже більше не зватимешся Аврам, лише Авраам буде твоє ім'я, бо батьком многоти народів я тебе зроблю. 6. Я зроблю тебе дуже-дуже плодовитим, виведу з тебе народи, навіть царі вийдуть із тебе. 7. І встановлю я мій союз між мною й тобою і між твоїми потомками, в їхніх поколіннях, як союз вічний, щоб бути Богом тобі й потомкам по тобі. 8. Я дам тобі і твоїм потомкам край, де ти пробуваєш (як чужинець), увесь Ханаан-край, у вічне посідання, і буду їм Богом." 9. Далі сказав Бог до Авраама: "Ти берегтимеш союз мій, ти й твої потомки, в їхніх поколіннях.

Прип. 15, 20 - 16, 9

20. Розумний син веселить батька, дурний же матір свою зневажає. 21. Дурнота - радість безглуздому; розумний чоловік іде шляхом просто. 22. Без міркування задуми не таланять, а як порадників багато - щастять. 23. Людина рада відповіді своїх уст, і яке любе слово, сказане доречі! 24. Стежка життя веде мудрого вгору, щоб ухилитись від Шеолу долі. 25. Господь розвалить дім гордих й утвердить межу вдовиці. 26. Огидні Господеві задуми погані, слова ж чисті - приємні. 27. Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; а хто гостинці ненавидить, той буде жити. 28. Серце праведного обдумує, що має відповісти; а уста злих зло виливають. 29. Господь від лихих далеко, молитву ж праведних вислуховує. 30. Ласкавий погляд веселить серце; добра новина підкріпляє тіло. 31. Вухо, що слухає спасенного картання, посеред розумних перебуває. 32. Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; а хто на навчання зважає, той глузду набуває. 33. Острах Господній - мудрости навчання; славу випереджує - покора. 1. Людина робить задуми в серці, але від Господа - відповідь язика. 2. Усі дороги людини чисті в очах власних, Господь же розцінює духа. 3. Здайся на Господа у твоїх справах, і задуми твої здійсняться. 4. Усе зробив Господь для власної мети, ба навіть грішника - на день лиха. 5. Осоружний Господеві - кожен гордий серцем; такий напевне кари не уникне. 6. Милосердям і правдою покутується гріх, а острахом Господнім ухиляється зло. 7. Коли вчинки людини Господеві милі, то він і ворогів його мирить з ним. 8. Ліпше трохи з правдою, ніж з кривдою прибутки великі. 9. Серце людське обмірковує дорогу, та Господь управляє його кроком.

http://www.credo-ua.org