Греко-кат.: Прп. Герасима, що на Йордані

Римо-католицький календар

Субота ІІІ тижня Великого Посту

Перше читання
Ос 6, 1-6

Читання з Книги пророка Осії

Ходіть, до Господа повернімося: бо Він розірвав, Він і загоїть; Він ударив, Він і рани перев’яже. Через два дні Він оживить нас, на третій день на ноги поставить, і будемо перед ним жити. І спізнаваймо, намагаймось Господа спізнати; Його прибуття певне, як зірниця, як дощ, Він до нас прийде; немов весняний дощ, який зрошує землю. "Що Мені діяти з тобою, Ефраїме? Що Мені діяти з тобою, Юдо? Та ж любов ваша, немов уранці мряка, мов та роса, що притьмом геть проходить. Тому Я їх навчав через пророків, грозив їм уст моїх словами, і суд мій виходить, наче світло. Бо Я бажаю милості, а не жертви; і знання Бога – над всепалення”.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 51(50)

Жертви не прагну, лише милосердя

Помилуй м’я, Боже, з милості Твоєї; *
з великого милосердя Твого зітри мої провини.
Обмий мене повнотою від вини моєї, *
очисть мене від гріха мого.

Ти бо не любиш жертви, *
і всепалення, коли б я й дав, Ти не хочеш.
Жертви Богові – дух сокрушенний: *
серцем сокрушенним і смиренним Ти, Боже, не нехтуєш.

Щасти Сіонові, о Боже, Твоєю благою волею, *
і відбудуй єрусалимські мури.
Тоді приймеш прихильно законні жертви, *
приносини й всепальні жертви.

Спів перед Євангелієм
Пс 95(94), 8аб

Слава Тобі, Слово Боже
Не будьте тверді серцем,
але слухайте голос Господа.
Слава Тобі, Слово Боже

Євангеліє
Лк 18, 9-14

† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу Ісус для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу: "Два чоловіки увійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник. Фарисей, ставши, про себе так молився: "Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, несправедливі, перелюбники або як оцей митник; я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю”. А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: "Боже, будь милосердний до мене, грішного!” Кажу вам, що цей, на відміну від іншого, повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, – буде понижений, а хто себе понижує, – піднесений буде!”

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Прп. Герасима, що на Йордані

Євр. 325 зач.; 10, 32-38.

32. Згадайте перші дні, коли ви, тількищо просвітлені, перенесли терпляче таку велику боротьбу страждань: 33. ви були чи то самі виставлені прилюдно на зневаги та на знущання, чи то ставши спільниками тих, що того зазнали. 34. Ви бо й разом із в'язнями страждали і грабунок вашого майна ви з радістю приймали, знаючи, що маєте багатство краще і постійне. 35. Не покидайте, отже, цього вашого довір'я, бо воно має велику нагороду. 36. Вам бо треба терпеливости, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю. 37. Ще бо трохи, дуже мало часу, і той, хто має прийти, прийде, не забариться. 38. А праведник мій з віри буде жити; коли ж він відступить, моя душа не матиме вподобання у ньому.

Мр. 8 зач.; 2, 14-17

14. А йдучи повз, побачив він Леві, сина Алфея, що сидів на митниці, й до нього каже: "Іди за мною!" Той устав і пішов слідом за ним. 15. І коли він сидів за столом у його домі, багато митарів і грішників сіли з Ісусом та його учнями, бо їх було чимало, - тих, що за ним ішли. 16. І коли книжники, що були з фарисеїв, побачили, що він їсть із митарями та грішниками, то сказали його учням: "Чого він їсть і п'є з митарями та грішниками?" 17. Ісус, почувши те, сказав їм: "Лікаря треба не здоровим, а хворим. Я не прийшов кликати праведних, а грішних."

За упокій: Ап. – 1 Сол. 270 зач.; 4, 13-17.

13. Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, - щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. 14. Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним. 15. Бо це ми вам кажемо словом Господнім: Ми, що живемо, що залишимося до приходу Господа, - не випередимо тих, що поснули. 16. Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли в Христі. 17. Потім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними вхоплені на хмарах у повітря назустріч Господеві і так будемо з Господом завжди.

Єв. – Йо. 16 зач.; 5, 24-30.

24. Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, - живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. 25. Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, - ба, вже й тепер він, - коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши - оживуть. 26. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. 27. І владу йому дав суд чинити, він бо - Син Чоловічий. 28. І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують, 29. і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, - воскреснуть на суд. 30. Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.

http://www.credo-ua.org