Греко-кат.: Софронія, патр. Єрусалимського

Римо-католицький календар

Субота ІV тижня Великого Посту

Перше читання
Єр 11, 18-20

Читання з Книги пророка Єремії

Ти, Господи об’явив мені, і я знаю: тоді Ти появив мені їхні діла. А я, немов лагідне ягнятко, що на заріз ведуть його, – а я не відав, що вони лихі думки замислили супроти мене: "Зрубаймо дерево у повній силі й вирвімо його з землі живих, щоб ім’я його не згадувалося вже більш!” Ти ж, Господи Сил, що справедливо судиш, вивідуєш нутро й серце, дай мені побачити Твою відплату їм, бо на тебе поклавсь я в ділах моїх.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 7, 2-3. 9бв-10. 11-12

Господи Боже, Тобі довіряюсь

Господи, Боже мій, до Тебе прибігаю; *
спаси мене від усіх гонителів моїх і рятуй мене,
щоб не вхопив хтось із них, мов лев, душу мою, *
щоб не роздер, так що й нікому було б порятувати.

Суди мене, о Господи, по моїй правді †
і за невинністю моєю, що у мені. *
Нехай зникне злоба нечестивих,
праведника ж Ти підтримай, *
Ти, що вивідуєш серця й утроби, Боже справедливий.

Щит мій у Бозі, *
що спасає правих серцем;
Бог – суддя справедливий, *
Бог щодня погрожує.

Спів перед Євангелієм
Йн 3, 16

Слава Тобі, Царю віків
Бог так полюбив світ, що дав Сина свого Єдинородного,
кожен, хто вірує в Нього, має життя вічне.
Слава Тобі, Царю віків

Євангеліє
Йн 7, 40-53

† Читання святого Євангелія від Йоана

Того часу багато хто з народу, почувши слова Ісуса, міркував: "Це справді Пророк!” Інші твердили: "Це Христос!” Ще інші говорили: "Хіба з Галілеї прийде Христос? Хіба в Писанні не сказано, що Христос прийде з нащадків Давида, з Вифлеєма – села, звідки був Давид?” Тож через Нього в народі постала незгода. Деякі ж з них хотіли схопити Його, але ніхто не накладав на Нього рук. Отже, слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв, а ті дорікали їм: "Чому ви не привели Його?” Слуги відповіли: "Ніколи ще жодна людина не говорила так”, як Цей Чоловік. Тоді фарисеї їм відповіли: "Чи й ви також обмануті? Хіба хтось зі старших чи з фарисеїв повірив у Нього? Але цей народ, який не знає Закону, – проклятий він!” Каже їм Никодим, який приходив до Нього раніше і був одним із них: "Хіба судить наш Закон людину, не вислухавши її спочатку і не дізнавшись, що вона робить?” Та вони у відповідь сказали йому: "А ти часом не з Галілеї? Досліди і побачиш, що пророк не приходить з Галілеї!” І розійшлися всі по своїх домах.

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Софронія, патр. Єрусалимського

Євр. 313 зач.; 8, 9 -12

9. не за завітом, що я уклав був з їхніми батьками в день, коли я вхопив їх був за руку, щоб вивести з Єгипетської землі. А що вони при моїм завіті не зосталися, то і я їх занехаяв», - говорить Господь. 10. Ось той союз, що я заключу з домом Ізраїля: «По тих днях, каже Господь, я, поклавши мої закони їм в ум, напишу їх у них на серці й буду їм Богом, а вони будуть моїм народом. 11. Ніхто не матиме потреби навчати свого співгромадянина, ніхто свого брата, кажучи: Пізнай Господа! Усі бо вони, від найменшого й до найбільшого, будуть мене знати. 12. Я бо буду милостив супроти їхньої несправедливосте, і їхніх гріхів не буду згадувати більше.»

Єв. – Йо. 16 зач.; 5, 24-30.

24. Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, - живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. 25. Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, - ба, вже й тепер він, - коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши - оживуть. 26. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. 27. І владу йому дав суд чинити, він бо - Син Чоловічий. 28. І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують, 29. і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, - воскреснуть на суд. 30. Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.

Мр. 31 зач.; 7, 31-37

31. І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя. 32. І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав. 33. І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика; 34. а глянувши на небо, зідхнув та й каже: "Ефата", тобто: "Відкрийся!" 35. І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити. 36. І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували. 37. І, зачудовані понад усяку міру, говорили: "Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову - німим."

http://www.credo-ua.org