Греко-кат.: Прп. Венедикта

Римо-католицький календар

Вівторок V тижня Великого Посту

Перше читання
Чис 21, 4-9

Читання з Книги Чисел

Тими днями від Гор-гори йшли Ізраїльтяни шляхом до Червоного моря, щоб оминути Едом-землю. Та люди в дорозі підупали на дусі, і почали вони нарікати на Бога й на Мойсея: "Для чого вивели ви нас із Єгипту, – щоб повмирати в цій пустелі? Хліба нема, води нема, а той легенький хліб набрид нам!” Тоді Господь наслав на людей вогненних гадюк, і почали вони кусати їх. І вимерло в Ізраїля сила народу. Прийшли люди до Мойсея та й кажуть: "Згрішили ми, бо говорили проти Господа й проти тебе; помолися ж до Господа, щоб віддалив від нас гадюк”. І Мойсей помолився за народ. Господь же мовив до Мойсея: "Зроби собі вогненну гадюку й повісь її на стовпі, а як укусить когось гадюка, то він погляне на неї й зостанеться живий”. І зробив Мойсей мідяного змія й повісив його на стовпі; і коли кого-небудь кусала гадюка, то він звертав очі на мідяного змія й лишався живий.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 102(101)

Моє благання хай до Тебе дійде

Господи, почуй мою молитву; *
моє благання нехай до Тебе ввійде.
Не ховай обличчя Твого від мене *
у день моєї скрути.
Прихили до мене Твоє вухо, *
коли до Тебе взиваю, вислухай мене скоро.

Народи будуть Імені Господнього боятись, *
і всі царі землі – Твоєї слави.
Коли Господь Сіон відбудує, *
явиться в своїй славі,
зглянеться Він над молитвою нужденних, *
молитвою їхньою не погордує.

Хай це запишеться для будучого роду, *
і народ, що буде створений, хвалитиме Господа.
Бо Він з висоти своєї святині подивився, *
Господь із небес на землю глянув,
щоб почути стогін бранця, *
щоб визволити на смерть призначених.

Спів перед Євангелієм

Слава Тобі, Слово Боже
Зерном є Слово Боже, сіячем – Христос;
кожний, хто Його знайде, перебуватиме повіки.
Слава Тобі, Слово Боже

Євангеліє
Йн 8, 21-30

† Читання святого Євангелія від Йоана

Того часу Ісус сказав до фарисеїв: "Я відходжу, і ви будете шукати Мене, і в гріховності своїй помрете. Куди Я іду, туди ви не можете піти!” Тож юдеї міркували між собою, чи сам себе Він не вб’є, коли каже: Куди Я іду, туди ви не можете піти?” А Він говорив їм: "Ви – здолу, Я – звисока; ви від цього світу, Я не від цього світу. Тому Я сказав вам, що помрете у ваших гріхах. Бо коли не повірите, що Я є, то помрете у ваших гріхах”. А вони запитали Його: "Хто Ти?” Сказав їм Ісус: "Я – Початок, що й кажу вам. Багато Я маю про вас говорити і судити, але Той, хто послав Мене, є правдивий, і Я світові те кажу, що від Нього почув”. Вони ж не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця. Тому Ісус їм сказав: "Коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я і що від себе нічого не роблю, а тільки як навчив Мене Мій Отець, – те й говорю. Той, хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби!” Коли Він це говорив, багато хто повірив у Нього.

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Прп. Венедикта
Алітургійний день

Іс. 40, 18-31

18. Кому ви хочете уподобити Бога? Який образ йому надати? 19. Мистець виливає образ кумира, що золотар золотом покриває й срібні ланцюжки чіпляє; 20. а хто на такий принос не спроможний, вибирає дерево негниюче, вишукує мистця-умільця, щоб поставити непорушне божище. 21. Чи ви ж не знаєте, чи ви не чували? Чи ж вам не сказано від початку? Чи ви ж не зрозуміли вже від заснування світу? 22. Це він - той, що над земним кругом возсідає; і мешканці його, мов сарана для нього. Він простирає небо, як намітку, він розпинає його, мов намет на житло. 23. Він князів на ніщо обертає, а земні судді для нього - порожнеча. 24. Ледве посаджено їх, ледве посіяно, ледь їх пень у землі вкорінився, а він дихнув на них, і вони сохнуть, і буревій несе їх, мов солому. 25. Кому ж ви хочете мене вподобити, щоб я був йому подібний? - каже Святий. 26. Підійміть угору ваші очі й подивіться! Хто створив усе це? Той, хто виводить військо їх за лічбою і кличе усіх їх на ім'я. Сила його така велика й міць така потужна, що ні одного не бракує. 27. Як же це ти, Якове, говориш як, Ізраїлю, кажеш: «Доля моя від Господа закрита, право моє забув мій Бог?» 28. Чи ти ж не знаєш, чи ти не чував? Господь - Бог вічний, творець кінців землі: він не втомлюється, не знемагається, розум його недослідимий. 29. Він дає змореному силу, він знеможеному додає міць. 30. Навіть і молодь утомлюється, знемагає, і юнаки-вояки підупадають, - 31. ті ж, що на Господа вповають, відновлюють сили, немов орел, здіймають крила, біжать, не знають утоми, ідуть уперед, не знемагають.

Бт. 15, 1-15

1. Після того, що сталося, було таке слово Господнє до Аврама у видінні: "Не бійсь, Авраме; я тобі щит. Твоя нагорода буде вельми велика." 2. Аврам же відповів: "Владико Господи, що даси мені? Я ходжу бездітним, і господарем дому мого стане Елієзер з Дамаску." 3. Далі сказав Аврам: "Ось ти не дав мені потомства і хтось зо слуг мого дому стане моїм спадкоємцем." 4. Тож знову слово Господнє було до нього: "Не він буде твоїм спадкоємцем, а те, що вийде з твого лона, буде твоїм спадкоємцем." 5. І вивів він його надвір і мовив: "Глянь же на небо і злічи зорі, коли можеш їх злічити!" І сказав до нього: "Таке буде твоє потомство." 6. І повірив (Аврам) Господеві, й він зарахував йому те за праведність. 7. Потім сказав Господь до нього: "Я - Господь, що вивів тебе з Уру Халдейського, щоб дати тобі оцю землю в посідання." 8. Він же відповів: "Владико Господи, по чому я знатиму, що я її посяду"? 9. Тоді сказав Господь до нього: "Візьми мені трилітню ялівку і трилітню козу і трилітнього козла і горлицю та голубеня." 10. Появив він йому все те, порозтинав надвоє і поклав кожну половину навпроти другої, а птиць не розтяв. 11. Злетілись хижі птахи на ті трупи, але Аврам прогнав їх. 12. Коли ж; заходило вже сонце, глибокий сон опав на Аврама, жах і велика темрява налягла на нього. 13. І сказав Господь до Аврама: "Знай певно, що твої потомки будуть чужинцями в землі не своїй; будуть рабами, і гнітитимуть їх чотириста років. 14. Та над народом, в якого вони будуть рабами, я вчиню суд, і вони вийдуть звідтіля з майном великим. 15. Ти ж підеш до твоїх батьків у мирі, й тебе поховають у старості щасливій;

Прип. 15, 7-19

7. Мудрих уста поширюють науку, не так бо - серце безумних. 8. Жертва злих - гидота Господеві; молитва ж праведних йому угодна. 9. Огидна Господеві дорога злого; того ж, що по правді ходить, він любить. 10 Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; хто ненавидить напоумлення, той загине. 11. Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті); тим більше - серця синів людських. 12. Глузовник не любить тих, що його картають; до мудрих він не піде. 13. Веселе серце звеселяє обличчя; а як журба на серці, то й душа ниє. 14. Розумне серце шукає знання, уста ж безумних живляться дурнотою. 15. Усі дні погані в сумного, веселе ж серце завжди бенкетує. 16. Ліпше трохи в Господньому страсі, аніж великі скарби у тривозі. 17. Ліпше миска капусти, та з любов'ю, ніж віл годований, та з ненавистю. 18. Гаряча людина здіймає сварку, а лагідна втихомирює незгоду. 19. Лінивого дорога немов устелена терням, а стежка праведних гладенька.

http://www.credo-ua.org