17 КВІТНЯ, НЕДІЛЯ СТРАСТЕЙ ГОСПОДНІХ - 17 Апреля 2011 - Католический информационный сайт

(черв) НЕДІЛЯ СТРАСТЕЙ ГОСПОДНІХ

(Вербна неділя)

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Іс 50, 4-7

Читання з Книги пророка Ісаї

Господь Бог дав мені язик учнів, щоб я підтримував своїм словом знесиленого. Щоранку будить Він, будить моє вухо, щоб я, як учень, слухав. Господь Бог відтулив мені вухо, і я не спротивився, назад не сахнувся. Плечі мої віддав я тим, які мене били; щоки мої тим, які бороду в мене рвали; обличчя мого не відвертав я від плювків та глузування. Та Господь Бог мені допомагає, тому я не осоромлюся. Тому й тримаю моє обличчя, мов кремінь: я знаю, що не застидаюся. Слово Боже.

ПСАЛОМ РЕСПОНСОРІЙНИЙ

Пс 22(21)

Боже мій, Боже, чом мене покинув?

Всі, хто на Мене дивляться, глузують з Мене, *

кривлять губи, кивають головою:

"Поклавсь на Господа, нехай Його рятує; *

нехай Його спасає, коли Він Його любить!”

Бо пси Мене обсіли, *

і лиходіїв зграя Мене оточила.

Пробили Мені руки й ноги, *

всі мої кості Я міг би полічити.

Одежу мою ділять між собою, *

і на хитон мій жеребок кидають.

Та Ти, о Господи, не відділяйсь; *

о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу.

Я сповіщу моїм братам про Твоє Ім’я, *

хвалитиму Тебе серед громади:

"О ви, що боїтеся Господа, Його славіте; *

бійтеся Його, потомки Ізраїля!"

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

Флп 2, 6-11

Читання з Послання святого Павла Апостола до филип’ян

Ісус Христос, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, але понизив самого себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини, і з вигляду був як людина; Він упокорив себе, був слухняним аж до смерті, й до смерті хресної. Тому й Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені, аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і земних, і підземних; і щоб кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос – це Господь. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Флп 2, 8-9

Слава Тобі, Царю віків.

Задля нас Христос став слухняним аж до смерті,

смерті ж хресної.

Тому і Бог Його вивищив

і дав Йому Ім’я, що понад усяке ім’я.

(

– євангеліст;

– народ;

– інші;

†

– Ісус)

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 26, 14 – 27, 66

Мука Господа нашого Ісуса Христа від святого Матея.

Зрада Юди

Є.

Один із Дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників і сказав:

І.

Що ви дасте мені, і я видам Його вам?

Є.

Вони ж відважили йому тридцять срібних монет. І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.

Приготування Пасхи

Є.

Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали:

Н.

Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити Пасху?

Є.

Він відповів:

†

Ідіть у місто до одного чоловіка й скажіть йому: "Учитель каже: Мій час близько, в тебе справлю Пасху зі своїми учнями”

Є.

Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували Пасху.

Ісус прорікає зрадника

Є.

Коли настав вечір, Він сів до столу з Дванадцятьма і, як вони їли, сказав:

†

Воістину кажу вам, що один із вас Мене видасть.

Є.

Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому:

І.

Чи не я, Господи?

Є.

А Він у відповідь сказав:

†

Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, – Мене видасть. Син Людський іде, як написано про Нього; але горе тій людині, яка зрадить Сина Людського! Краще було б тій людині не народитися.

Є.

Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав:

І.

Чи це не я, Учителю?

Є.

Відповів йому:

†

Ти сказав.

Установлення Пресвятої Євхаристії

Є.

Коли ж вони їли, Ісус, узявши хліб і поблагословивши, розламав, дав учням і сказав:

†

Беріть, їжте, це – Тіло Моє.

Є.

Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав:

†

Пийте з неї всі, бо це Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів. Та кажу вам, що віднині не питиму з цього плоду виноградного аж до того дня, коли його новим питиму з вами в Царстві Мого Отця.

Є.

Заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.

Ісус прорікає відречення Петра

Є.

Тоді каже їм Ісус:

†

Ви всі спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: "Уражу пастиря – і розсіються вівці отари”. А після Мого воскресіння Я випереджу вас у Галілеї.

Є.

У відповідь Петро сказав Йому:

І.

Навіть якщо всі спокусяться в Тобі, то я ніколи не спокушуся!

Є.

Ісус промовив до нього:

†

Запевняю тебе, що цієї ночі, перш ніж заспіває півень, ти тричі від Мене відречешся.

Є.

Каже Йому Петро:

І.

Якби мені навіть треба було померти з Тобою, не відречуся від Тебе!

Є.

Так само сказали і всі учні.

Ісус у Гетсиманії

Є.

Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм:

†

Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся.

Є.

І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав сумувати й тужити. Тоді каже їм:

†

Смертельним смутком охоплена душа Моя. Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною.

Є.

І, пройшовши трохи далі, впав долілиць, молячись і кажучи:

†

Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти.

Є.

Повертається до учнів і знаходить, що вони сплять, і каже Петрові:

†

То не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною? Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне.

Є.

Знову відійшов; удруге почав молитися, промовляючи:

†

Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля.

Є.

Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі стали важкими. Залишивши їх, Він відійшов, знову помолився і втретє повторив ті самі слова. Тоді приходить до учнів і каже їм:

†

Ви все ще спите й відпочиваєте? Ось наблизилася година, і Син Людський видається в руки грішників. Встаньте, ходімо, бо наблизився Мій зрадник.

Схоплення Ісуса.

Є.

Він ще говорив, як прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу. А той, хто видавав Його, подав їм знак, кажучи:

І.

Кого я поцілую, то Він. Схопіть Його!

Є.

Він відразу підійшов до Ісуса і сказав:

І.

Радій, Учителю!

Є.

– та й поцілував Його. Ісус запитав його:

†

Друже, для чого ти прийшов?

Є.

А ті підступили, наклали руки на Ісуса й схопили Його. І ось один із тих, які були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив свого меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо. Тоді каже йому Ісус:

†

Поверни свого меча на його місце, бо всі, хто бере меч, від меча загинуть. Чи ти думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені понад дванадцять легіонів ангелів? Як же тоді збудуться Писання, що так має статися?

Є.

В той час Ісус промовив до юрби:

†

Немов на розбійника ви вийшли з мечами й киями, щоб Мене схопити; щодня Я перебував у храмі, навчаючи, і ви не схопили Мене.

Є.

Це ж усе сталося, аби збулося Писання пророків. Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.

Ісус перед Каяфою

Є.

Ті, котрі схопили Ісуса, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші. Петро ж ішов за Ним віддалік аж до двору первосвященика і, увійшовши всередину, сів зі слугами, щоби побачити, чим то закінчиться. А первосвященики і весь синедріон шукали фальшивого свідчення проти Ісуса, щоби Його вбити, але не знаходили, хоч виступало багато лжесвідків. Нарешті прийшло двоє і кажуть:

Н.

Він говорив: "Я можу зруйнувати Божий храм і за три дні відбудувати”

Є.

Первосвященик встав і сказав Йому:

І.

Нічого не відповідаєш на те, що вони проти Тебе свідчать?

Є.

Але Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому:

І.

Заклинаю Тебе Богом живим, щоб Ти сказав нам, чи Ти Христос – Син Божий.

Є.

Ісус йому відповів:

†

Ти сказав! Однак Я кажу вам: відтепер ви побачите Сина Людського, який буде сидіти праворуч Сили та прийде на хмарах небесних.

Є.

Тоді первосвященик роздер свій одяг, кажучи:

І.

Він сказав богохульство! Яких ще потребуємо свідків? Ось, тепер ви чули богохульство! Як ви вважаєте?

Є.

Вони ж у відповідь сказали:

Н.

Він повинен померти!

Є.

Тоді плювали Йому в обличчя та били Його, а інші били по щоках і приговорювали:

Н.

Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?

Відречення Петра

Є.

Петро сидів ззовні у дворі; до нього підійшла одна служниця, кажучи:

І.

І ти був з Ісусом галілеянином!

Є.

Але він відрікся перед усіма, промовивши:

І .

Не знаю, що ти кажеш!

Є.

Коли ж він вийшов до брами, побачила його інша й каже тим, які там були:

І.

Цей був з Ісусом Назарянином!

Є.

І знову відрікся з клятвою:

І.

Я не знаю Цієї Людини!

Є.

Дещо згодом підійшли ті, які там стояли, і сказали Петрові:

Н.

Та ти справді один з них, бо і твоя говірка тебе виявляє!

Є.

Тоді він почав зарікатися і клястися:

І.

Я не знаю Цієї Людини!

Є.

І враз заспівав півень. Тож згадав Петро слова, які сказав Ісус: «Перше ніж півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене». І, вийшовши геть, він гірко заплакав.

Ісуса ведуть до Пилата

Є.

Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду проти Ісуса, щоб убити Його; і, зв’язавши Його, повели й передали правителеві Пилату.

Смерть Юди

Є.

Тоді Юда, який Його видав, побачивши, що Він засуджений, розкаявся і повернув тридцять срібних монет первосвященикам і старшим, кажучи:

І.

Я згрішив, видавши невинну кров.

Є.

Вони ж сказали:

І.

А що нам до того? Сам дивися!

Є.

Тоді він кинув срібняки в храмі, пішов геть і повісився. А первосвященики, узявши срібняки, сказали:

Н.

Не годиться класти їх до скарбниці, бо це ціна крові.

Є.

Порадившись, вони купили на них гончарське поле, щоб хоронити там чужинців. Тому те поле досі зветься Полем крові. Тоді сповнилося сказане через пророка Єремію, який говорив: «І взяли вони тридцять срібняків – вартість Оціненого, – Того, кого оцінили сини Ізраїля, і дали їх за гончарське поле, як наказав мені Господь».

Ісус перед Пилатом

Є.

Ісус же став перед правителем. Правитель запитав Його:

І.

Чи ти юдейський Цар?

Є.

Ісус відповів:

†

Ти кажеш!

Є.

Коли первосвященики і старші Його звинувачували, Він нічого не відповідав. Тоді Пилат каже Йому:

І.

Хіба не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?

Є.

Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що правитель дуже дивувався.

Народ відрікається від Ісуса

Є.

На кожне свято правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого бажали. Був же тоді відомий в’язень, якого звали Вараввою. Коли вони зібралися, Пилат сказав їм:

І.

Кого хочете, щоб я відпустив вам, Варавву чи Ісуса, котрий зветься Христос?

Є.

Адже знав, що через заздрощі видали Його. Коли ж він сидів на судилищі, послала до нього його дружина сказати:

І.

Не май нічого до Того Праведника, бо я багато натерпілася нині уві сні через Нього.

Є.

А первосвященики й старші підмовили людей, аби просити за Варавву, а Ісуса щоб убити. Правитель озвався і сказав їм:

І.

Кого з двох хочете, щоб я відпустив вам?

Є.

Вони сказали:

І.

Варавву!

Є.

Пилат їм відповів:

І.

А що я маю зробити з Ісусом, який зветься Христос?

Є.

Усі закричали:

Н.

Нехай буде розп’ятий!

Є.

Він же сказав:

І.

А який злочин Він скоїв?

Є.

Та вони ще дужче кричали:

Н.

Нехай буде розп’ятий!

Є.

Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі посилюється, Пилат узяв воду, вмив руки перед народом і сказав:

І.

Невинний я в крові Цього! Дивіться самі!

Є.

У відповідь весь народ закричав:

Н.

Кров Його на нас і на наших дітях!

Є.

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.

Висміювання Царя

Є.

Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторію, зібрали через Нього весь підрозділ. І, роздягнувши Його, накинули на Нього багряницю та, сплівши вінок з тернини, поклали Йому на голову, а тростину дали в праву руку і, впавши на коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи:

Н.

Радій, Царю юдейський!

Є.

І плювали на Нього та, взявши тростину, били Його по голові. А коли наглузувалися з Нього, стягли з Нього багряницю, надягли на Нього Його одяг і повели на розп’яття.

Хресна дорога

Є.

Виходячи, зустріли чоловіка з Киринеї на ім’я Симон, якого примусили нести Його хрест. Коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що в перекладі означає Череповище, дали Йому випити вина, змішаного з жовчю, але Він, покуштувавши, не схотів пити. А ті, які розіп’яли Його, кидаючи жереб, поділили Його одяг і, посідавши, стерегли Його там. Над Його головою прибили напис Його провини: «Це Ісус – Цар юдейський». Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного – праворуч, другого – ліворуч.

Глузування з Ісуса на хресті

Є.

Ті, хто проходив повз Нього, лихословили Його, похитуючи своїми головами і кажучи:

Н.

Ти, котрий руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси себе самого! Якщо Ти є Син Божий, то зійди з хреста!

Є.

Так само й первосвященики з книжниками та старшими, глузуючи, говорили:

Н.

Інших спасав, а себе самого не може спасти?! Він, Цар ізраїльський, нехай зійде тепер з хреста – і повіримо в Нього. Він покладав надію на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо Він Йому любий, бо Він сказав: "Я – Божий Син”.

Є.

Так само і розбійники, розп’яті з Ним, насміхалися з Нього.

Смерть Ісуса

Є.

Від шостої години по всій землі тривала темрява – аж до дев’ятої години. А о дев’ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи:

†

Елі, Елі, лема савахтані?

Є.

Тобто: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?». Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили, що Він кличе Іллю. І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на очеретину і дав Йому пити. Інші ж казали:

Н.

Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати.

Є.

Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа.

Всі стають на коліна і протягом хвилини перебувають у тиші.

Після смерті Ісуса

Є.

І ось завіса храму роздерлася надвоє – згори додолу; земля затряслася, скелі порозпадалися, гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих встали і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом. А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили:

Н.

Справді, Він був Божий Син!

Є.

Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони йшли за Ісусом з Галілеї, прислуговуючи Йому. Поміж ними була Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, та мати Зеведеєвих синів.

Похорони Ісуса

Є.

Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосиф, який і сам був учнем Ісуса; він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав дати. Взявши тіло, Йосиф обгорнув Його чистим полотном і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов. Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, які сиділи напроти гробу. Наступного дня, що після п’ятниці, зібралися первосвященики та фарисеї до Пилата і кажуть:

Н.

Пане, ми пригадали, що той обманщик сказав ще за життя: "Через три дні Я воскресну”. Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоби часом Його учні, прийшовши вночі, не викрали Його та не сказали народові: "Він воскрес із мертвих!” – бо буде цей останній обман гірший від першого».

Є.

Пилат сказав їм:

І.

Маєте варту, ідіть і забезпечте, як знаєте.

Є.

Вони пішли й забезпечили гробницю: опечатали камінь і поставили варту.

Слово Господнє.

http://www.liturgia.alfaomega.org.ua/