Історія покликань у Євангелії від Йоана дуже цікава – там кожний покликаний кличе іншого. Андрій та Йоан пішли за Господом, бо на Нього вказав Йоан Предтеча. Того самого дня ці двоє учнів побачили, де живе учитель, відчули Його любов, атмосферу рідного дому, а може, навіть ще ріднішого, ніж рідний дім, і покликали Петра. Филип пішов за Ісусом, бо сам Ісус знайшов його і сказав: Іди за Мною. Але відразу після цього Филип кличе Натанаїла. Досвід перебування з Господом такий прекрасний, що ніхто не хотів зберегти його виключно для себе. Справжня євангелізація розпочинається зі справжнього досвіду – досвіду Ісуса.

" Відважся вийти з-під своєї смоківниці, зі своїх забезпечень, аби зустріти справжнє Життя!

Натанаїл, коли його покликав Филип, сидів собі під смоківницею. В Старому Завіті такий образ може означати добробут. Бачимо перед собою людину, яка, швидше за все, забезпечена, в достатку, нічого не потребує. Характер радше песимістичний: «А що доброго може бути з Назарету?» Однак серце Натанаїла не зупинилося на тому, що посідало, а запрагнуло чогось більшого, чогось більш справжнього. Тому Спаситель називає його справжнім ізраїльтянином.

Відважся вийти з-під своєї смоківниці, зі своїх забезпечень, аби зустріти справжнє Життя!

о. Роман Лаба OSPPE