спомин ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ З ЛУРДУ
ПЕРШЕ
ЧИТАННЯ
Бут 3,
1-8
Читання з Книги Буття
Змій був найхитріший з
усіх польових звірів, що їх створив Господь Бог. Він і сказав до жінки: "Чи
справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саду?” Жінка
відповіла змієві: "Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саду. Тільки плід з
дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: "Не їжте його, ані доторкайтесь, а то
помрете””. І сказав змій до жінки: "Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що
коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає
добро й зло”. Тож побачила жінка, що дерево було добре для поживи й гарне для
очей і приманювало, щоб усе знати; і взяла з нього плід та й скуштувала й дала
чоловікові, що був з нею, і він теж скуштував. Тоді відкрилися їм обом очі, й
вони пізнали, що вони нагі; тим то позшивали собі смоківне листя і поробили
собі пояси. Але почули вони луну від Господа Бога, що ходив собі садом під час
денної прохолоди, і сховався чоловік із своєю жінкою від Господа Бога серед
дерев саду. Слово Боже.
ПСАЛОМ
РЕСПОНСОРІЙНИЙ
Пс 32(31)
Благословенний, кому
гріх покрито.
Блажен,
кому простилось беззаконня, *
кому гріх покрито.
Блажен той, кому Бог вини
не залічить, *
і в кого на душі нема
лукавства.
Я
висповідав Тобі гріх мій *
і не затаїв провини моєї.
Я мовив: "Признаюсь
Господеві в моїх провинах”, *
і Ти простив вину гріха
мого.
Тому
помолиться до Тебе всяк побожний *
в час небезпеки.
І під час повені вод великих
– *
вони до нього не
досягнуть.
Ти –
мій захист, *
Ти збережеш мене від
скрути,
огорнеш мене радістю *
мого спасіння.
СПІВ
ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор.
Діян 16, 14б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Відкрий, Господи, серця
наші,
щоб ми уважно слухали слів
Сина Твого.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 7,
31-37
Читання святого Євангелія
від Марка
Того часу Ісус, залишивши
околиці Тира й Сидона, знову прийшов до Галілейського моря, на територію
Десятимістя. І привели до Нього глухого й німого, і просили Його, щоби поклав
на нього руку. Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив Свої пальці в його
вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика, та звернувши погляд до неба,
зітхнув і каже йому: "Еффата!” тобто: "Відкрийся!” І враз відкрилися його вуха,
і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно. Ісус звелів їм, аби
нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони
розголошували. І надзвичайно дивувалися, кажучи: "Він добре все робить: глухим
дає слух, а німим – мову”. Слово Господнє.
http://www.liturgia.alfaomega.org.ua/