ПЕРШЕ
ЧИТАННЯ
Бут 3,
9-24
Читання з Книги Буття
Господь Бог покликав
чоловіка і спитав його: "Де ти?” Той відповів: "Я чув твою луну у саді й
злякався, бо я нагий, тож і сховався”. Він же сказав: "Хто тобі сказав, що ти
нагий? Чи не їв ти з дерева, що Я наказав тобі не їсти?” Чоловік відповів:
"Жінка, яку Ти дав мені, що була зо мною, дала мені з дерева, і я їв”. Тоді
Господь Бог сказав до жінки: "Що ти це наробила?” Жінка відповіла: "Змій
обманув мене, і я їла”. Отож Господь Бог сказав до змія: "За те, що ти вчинив
це, будь проклятий з-поміж усякої скотини та з-поміж усіх диких звірів. На
череві твоїм будеш повзати і їстимеш землю по всі дні життя твого. Я покладу
ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно
розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту. А жінці
сказав: "Помножу вельми болі твої і твою вагітність, в болях будеш народжувати
дітей. І тягти буде Тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над тобою”.
Адамові ж сказав: "За те, що ти послухав голос твоєї жінки і їв з дерева, з
якого Я наказав тобі не їсти, проклята земля через Тебе. В тяжкім труді
живитимешся з неї по всі дні життя твого. Терня й будяки буде вона тобі родити,
і їстимеш польові рослини. В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся
в землю, що з неї Тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох”. Тоді Адам дав
своїй жінці ім’я Ева, бо вона була мати всіх живих. Та й зробив Господь Бог
Адамові та його жінці одежу з шкури і одягнув їх. І сказав Господь Бог: "Оце
чоловік став, як один з Нас, знаючи добро і зло. Тож тепер, аби лишень він не
простяг своєї руки й не взяв ще й з дерева життя, а з’ївши, не став жити
повіки!” Тому вислав його Господь Бог з Едемського саду порати землю, що з неї
був він узятий. І вигнав він Адама й поставив від сходу до Едемського саду
херувима з полум’яним миготливим мечем, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
Слово Боже.
ПСАЛОМ
РЕСПОНСОРІЙНИЙ
Пс 90(89)
Боже, Ти завжди був для
нас притулком.
Перш,
ніж постали гори †
і народилася земля, і
всесвіт, *
від віку й до віку Ти єси
Бог.
Бо тисяча літ в очах у
Тебе, †
мов день учорашній, що
минув, *
і мов нічна сторожа.
Змітаєш
геть їх: вони стають, мов сон уранці, *
мов та трава, що зеленіє.
Уранці квітне й зеленіє, *
а ввечері – підтята
висихає.
Навчи
ж нас дні наші рахувати, *
щоб ми дійшли до розуму
доброго.
Повернися, Господи! –
докіль? – *
і змилуйся над слугами Твоїми.
СПІВ
ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Мт 4,
4б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Чоловік житиме не самим
хлібом,
а кожним словом, що
виходить з уст Божих.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 8,
1-10
† Читання святого
Євангелія від Марка
У ті дні, як знову
зібралося дуже багато людей і не мали що їсти, Ісус покликав учнів і каже їм:
"Жаль Мені людей, бо вже три дні перебувають зі Мною, і не мають що їсти; якщо
Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли
здалека”. Та Його учні відповіли Йому: "Звідкіля в цій пустелі хтось зможе їх
нагодувати хлібом?” А Він запитав їх: "Скільки маєте хлібів?” Вони ж відповіли:
"Сім”. І звелів Ісус людям посідати на землю і, взявши сім хлібів, віддав
подяку, переломив і дав Своїм учням, щоб роздавали. І роздали людям. Мали вони
також трохи риби. Він її поблагословив і сказав також роздати. І вони поїли й
наситилися; і зібрали сім кошиків залишених кусків. А було їх близько чотирьох
тисяч. І Він відпустив їх. І відразу, сівши з учнями в човен, Він прибув до
Далманутської землі. Слово Господнє.
Новости
