(зел) ХХIV Неділя звичайна

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Вих 32, 7-11. 13-14
Читання з Книги Вихід
Коли Мойсей перебував на Синай-горі, Господь сказав йому: "Іди притьмом наділ, бо зіпсувався народ твій, що ти вивів з Єгипетської землі. Занадто скоро звернули вони зо шляху, що Я був вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: „Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі"”. І говорив далі Господь до Мойсея: "Дивлюсь Я на цей народ і бачу, що народ цей твердолобий. Тож тепер полиш Мене; нехай запалає мій гнів на них та хай винищу їх. З тебе ж виведу народ великий”. Та Мойсей благав Господа, Бога свого, кажучи: "Навіщо, Господи, палатиме гнів Твій на народ Твій, що Ти вивів з землі Єгипетської потужною силою й міцною рукою? Згадай Авраама, Ісаака й Ізраїля, слуг Твоїх, що їм клявся собою цими словами: Розмножу ваше потомство, як зорі небесні, і всю ту землю, що обіцяв, дам нащадкам вашим у віковічну посілість"”. І відвернув Господь те лихо, що надумав був навести на свій народ. Слово Боже.

ПСАЛОМ РЕСІЮНСОРІЙНИЙ
Пс 51(50)
Встану й вернуся до Отця додому.

Помилуй мя, Боже, з милости Твоєї; *
з великого милосердя Твого зітри мої провини.
Обмий мене повнотою від вини моєї, *
очисть мене від гріха мого.

Серце чисте створи мені, о Боже, *
і дух потужний віднови в нутрі моїм.
Не відкидай мене від обличчя Твого, *
духа Твого святого не відбирай від мене.

Господи, відчини губи мої, *
і уста мої возвістять хвалу Твою.
Жертви Богові – дух сокрушенний: *
серцем сокрушенним і смиренним Ти, Боже, не нехтуєш.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ
1 Тим 1, 12-17
Читання з Першого Послання святого Павла Апостола до Тимотея
Дякую Тому, Хто зміцнює мене, – Ісусові Христові, Господеві нашому, оскільки, настановивши на служіння, Він відніс мене до числа вірних, – мене, який колись зневажав, переслідував і нападав на Господа! Але я був помилуваний, бо це я робив через незнання, в невірстві. Тож благодать нашого Господа надмірно збільшилася в мені – з вірою та любов’ю, що в Ісусі Христі. Вірним є слово і гідне повного прийняття, що Ісус Христос прийшов у світ, аби спасти грішників, серед яких я перший. Але я тому був помилуваний, щоб у мені першому Ісус Христос показав усе довготерпіння, як приклад для тих, хто має повірити в Нього для вічного життя. А Цареві віків – нетлінному, невидимому, єдиному, [премудрому] Богові – честь і слава навіки-віків, амінь! Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
2 Кр 5, 19
Алілуя, алілуя, алілуя.
Бог у Христі примирив собі світ,
поклавши в нас слово примирення.

ЄВАНГЕЛІЄ
Довше: Лк 15, 1-32
Коротше: Лк 15, 1-10
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу підходили до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його. І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і з ними їсть. А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи: «Який чоловік із вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не лишає дев’яносто дев’ять у пустелі та не йде за тією, що загубилася, доки не знайде її? І, знайшовши, бере на свої плечі, радіючи, і, прийшовши до хати, він скликає друзів і сусідів, кажучи їм: "Радійте зі мною, бо я знайшов мою вівцю, яка загубилася”. Кажу вам, що за одного грішника, який кається, радість на небі буде більша, ніж за дев’яноста дев’ятьма праведниками, які не потребують покаяння. Або яка жінка, маючи десять драхм, якщо загубила одну драхму, не запалює світильника і не замітає хати, шукаючи пильно, доки не знайде? А знайшовши, скликає приятельок і сусідок, кажучи: "Радійте зі мною, бо я знайшла драхму, що загубилася”. Такою, кажу вам, буває радість у Божих ангелів за одного грішника, який кається».

Кінець коротшого фрагменту.

І Він розповів: «Один чоловік мав двох синів. І молодший з них сказав батькові: "Батьку, дай мені належну частину майна». І він поділив між ними майно. А через декілька днів, забравши все, молодший син подався до далекого краю і там розтратив своє майно, живучи розпусно. Як витратив усе, настав великий голод у тому краї, і він став бідувати. Пішов він та й пристав до одного з громадян тієї землі, а той послав його на свої поля пасти свиней. І бажав він насититися стручками, які їли свині, але ніхто йому не давав. Опам’ятавшись, він сказав: "Скільки наймитів мого батька мають у надлишку хліба, а я тут гину з голоду. Встану, піду до свого батька і скажу йому: "Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою і вже не гідний зватися твоїм сином; прийми ж мене як одного з твоїх наймитів”. Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його. А син сказав йому: "Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм”. Та батько сказав своїм рабам: "Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і взуття на ноги; приведіть відгодоване теля та заколіть; будемо їсти й веселитися, бо цей син мій був мертвий – і ожив, пропав – і знайшовся”. І почали веселитися. А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці. Закликавши одного із слуг, він запитав: "Що це таке?” Той сказав йому: "Твій брат повернувся, і твій батько заколов відгодоване теля, бо здоровим його прийняв”. Тож він розгнівався і не хотів увійти. Його батько вийшов і вмовляв його. Та він у відповідь сказав своєму батькові: "Ось, стільки років я тобі служу, ніколи не переступав твоєї заповіді, а ти мені не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями. Коли ж цей син твій, який розтратив твоє майно з блудницями, повернувся, ти заколов йому відгодоване теля”. А той відказав йому: "Сину, ти завжди зі мною, і все моє – твоє. Тут треба таки веселитися і радіти, бо цей брат твій був мертвий – і ожив, пропав – і знайшовся». Слово Господнє.

http://www.liturgia.alfaomega.org.ua/