(фіол) Великий Вівторок

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Іс 49, 1-6

Читання з Книги пророка Ісаї

Слухайте мене, острови, вважайте, ви, далекі народи! Господь покликав мене від утроби, від лона матері моєї назвав моє ім’я. Зробив уста мої, немов гострий меч, сховав мене в тіні своєї руки. Виробив мене, наче гостру стрілу, сховав мене у своєму сагайдаці. І сказав мені: "Ти слуга Мій, у тобі Я прославлюся”. А я сказав: "Дарма я трудився, на ніщо витрачав силу. Та моє право у Господа, моя заплата в Бога мого”. А тепер каже Господь, який створив мене вже від утроби на те, щоб я був Його слугою, щоб навернув Якова до Нього та щоб зібрав Ізраїля до Нього, – бо я прославився в очах Господніх, і Бог мій – моя сила. Він мовив: "Того мало, що ти слуга мій, щоб відновити потомство Якова, щоб привести назад тих, які спаслися з-поміж Ізраїля. Я зроблю тебе світлом народів, щоб моє спасіння дійшло до кінців світу”. Слово Боже.

 

ПСАЛОМ РЕСПОНСОРІЙНИЙ

Пс 71(70)

Славити буду я Твоє спасіння.

 

 

До Тебе, Господи, я прибігаю; *

не дай осоромитися повіки.

У твоїй справедливості вирятуй мене і визволь; *

прихили до мене Твоє вухо і спаси мене.

 

Будь скелею пристановища для мене, *

твердинею міцною, щоб мене врятувати.

Бо Ти моя скеля й моя твердиня. *

О Боже мій, спаси мене з рук беззаконних.

 

Бо Ти моя надія, Господи, – *

Господь моє уповання від юності моєї.

На тебе покладався я від материнського лона; *

вже від утроби матері моєї Ти – мій покровитель.

 

Уста мої звіщатимуть Твою справедливість, †

повсякденно – діла Твого спасіння, *

не знаю бо їм числа.

Боже! Ти вчив мене вже змалку, *

і досі я оповідаю про Твої діла чудесні.

 

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Хвала Тобі, Слово Боже.

Слався наш Царю, слухняний волі Отця,

немов тихого бранця на заріз

ведуть Тебе на розп’яття.

 

ЄВАНГЕЛІЄ

Йн 13, 21-33. 36-38

† Читання святого Євангелія від Йоана

Того часу Ісус, під час вечері з своїми учнями, стривожився духом, засвідчив і сказав: " Воістину, воістину кажу вам, що один із вас зрадить Мене!” Учні почали споглядати один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить. Один із учнів, якого любив Ісус, лежав на грудях Ісуса. Тож Симон-Петро кивнув йому, щоби запитав, хто це міг би бути, про кого Він говорить. А той, прихилившись до грудей Ісуса, каже Йому: "Господи, хто це?” Ісус відповів: "Це той, кому Я, вмочивши, подам хліб”. Умочивши хліб, Він бере і дає Юді Іскаріотському, синові Симона. І тоді, після цього шматка хліба, ввійшов у нього сатана. А Ісус сказав йому: "Що робиш, роби швидше!” Ніхто з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому. Оскільки в Юди була скринька на гроші, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібне на свято, або щоби дав щось бідним. Отже, взявши той шматок хліба, він відразу вийшов. Була ніч. А коли він вийшов, Ісус говорить: "Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому. Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, – і цієї ж миті прославить Його! Діти, Я з вами буду недовго. Будете Мене шукати, і як Я казав юдеям, – куди Я іду, ви не можете прийти, – те й вам нині кажу”. Каже Йому Симон-Петро: "Господи, куди Ти йдеш?” Ісус йому відповів: "Куди Я іду, ти не можеш нині за Мною йти, але підеш пізніше”. Каже Йому Петро: "Господи, чому я не можу нині піти за Тобою? Душу свою за Тебе я покладу”. Відповідає йому Ісус: "Душу свою за Мене ти покладеш? Воістину, воістину кажу тобі: не проспіває півень, як ти тричі відречешся від Мене”. Слово Господнє.

http://www.liturgia.alfaomega.org.ua/