(біл) Середа у Великодній октаві

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Діян З, 1-10

Читання з Діянь Апостолів

Петро та Йоан ішли до храму на молитву на дев’яту годину. І був тут один чоловік, кривий від народження; його приносили і садовили щодня перед воротами храму, котрі називали Гарними, аби просив милостиню в тих, хто приходив до храму. Побачивши Петра й Йоана, які хотіли ввійти до храму, він почав просити милостиню. Поглянули на нього Петро з Йоаном і сказали: Подивися на нас! Він пильно дивився на них, сподіваючись щось від них одержати. А Петро сказав: Срібла й золота не маю, але що маю, те й даю тобі: в Ім’я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи! І, взявши його за праву руку, підвів його. Відразу ж зміцніли його стопи й суглоби. Підскочивши, він встав і почав ходити. Тож ввійшов з ними в храм, ходив і підскакував, хвалячи Бога. І весь народ побачив, як він ходив і вихваляв Бога. Коли ж дізналися, що це той, який сидів заради милостині біля Гарних воріт храму, переповнилися страхом і подивом від того, що з ним сталося. Слово Боже.

 

ПСАЛОМ РЕСПОНСОРІЙНИЙ

Пс 105(104)

Повна земля вся благодаті Бога (або: Алілуя).

 

Хваліте Господа, взивайте Його Ім’я, *

звіщайте між народами Його учинки.

Співайте Йому, псалми Йому співайте, *

розповідайте про всі Його діла чудесні.

 

Хвалітеся Його святим Ім’ям, *

хай радується серце тих, що Господа шукають.

Шукайте Господа і Його силу, *

шукайте Його обличчя завжди.

 

Він вічно пам’ятає про союз свій, *

слово, що заповідав на тисячу родів,

союз, що уклав з Авраамом, *

і свою клятву Ісаакові.

 

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пс 118(117), 24

Алілуя, алілуя, алілуя.

Цей день учинив Господь,

радіймо і веселімся в ньому.

 

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 24, 13-35

† Читання святого Євангелія від Луки.

Першого дня тижня двоє учнів Ісуса ішли до села, віддаленого на шістдесят стадій від Єрусалима, яке називалося Емаус; вони говорили між собою про все, що відбулося. І сталося, коли вони розмовляли й обмірковували, сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними, та очі їхні були стримані, щоби Його не впізнали. Тож Він запитав їх: «Що це за справа, над якою міркуєте між собою, ідучи?» Ті зупинилися, повні смутку. У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: «Ти хіба єдиний чужинець у Єрусалимі, який не знає того, що сталося в ньому цими днями?» І запитав їх: «Що саме?» А вони сказали Йому: «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем пророком, сильним ділом і словом перед Богом і перед усім народом; і як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його. А ми сподівалися, що Він той, хто має визволити Ізраїля. І до того ж, оце третій день, відколи те сталося. Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий. Тоді пішли деякі з нас до гробу – і знайшли все, як говорили жінки; самого ж Ісуса не побачили». Тоді Ісус сказав їм: «О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки! Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у свою славу?» І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його. І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі. Та вони просили Його, кажучи: «Залишайся з нами, бо вечоріє, вже день закінчується». І Він увійшов, щоби залишитися з ними. І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, поблагословив і, переломивши, давав їм; тут і відкрилися їхні очі, й вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них. І сказали вони один одному: «Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання?» Вставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних Одинадцятьох і тих, які були з ними; вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові. А ці розповіли про те, що сталося в дорозі, та як Він відкрився їм під час ламання хліба. Слово Господнє.

http://www.liturgia.alfaomega.org.ua/