(зел) Понеділок ХХІІ звичайного тижня

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
1 Кор 2, 1-5
Читання з Першого послання святого Павла Апостола до корінтян
Брати, коли я прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Божу таємницю вишуканими словами й мудрістю, бо я вважав за правильне не знати серед вас нічого, крім Ісуса Христа, і то розп’ятого. Тож перебував я серед вас у немочі, в страху і у великому трепеті; і моє слово, і моя проповідь – не в переконливих словах мудрості, але в проявах Духа та сили, щоб ваша віра була не через людську мудрість, а через Божу силу. Слово Боже.

ПСАЛОМ РЕСПОНСОРІЙНИЙ
Пс 119(118)
Як же кохаю я закон Господній.

Як я люблю закон Твій! *
Він моє повсякденне розважання.
Мудрішим за моїх ворогів робить мене Твоє веління, *
бо воно зо мною завжди.

Понад усіх моїх учителів я став розумним, *
свідоцтва бо Твої – моє розважання.
Більш, ніж старі, я розумію, *
бо я беріг Твої заповіді.

Від усякої лихої стежки стримую я ноги, *
щоб пильнувати Твоє слово.
Від присудів Твоїх не ухиляюсь, *
бо Ти мене навчаєш.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Лк 4,18
Алілуя, алілуя, алілуя.
Господній Дух на мені,
послав мене нести Добру Новину бідним.

ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 4, 16-30
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус прибув у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано: «Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим – прозріння, і пригноблених відпустити на волю; звіщати рік Господнього помилування!» Згорнувши книгу, Він віддав її слузі та й сів, а очі всіх у синагозі пильно стежили за Ним. І Він почав говорити до них: «Сьогодні, коли ви чуєте, сповнилося це Писання». Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: «Чи не син це Йосифа?» А Він промовив до них: «Напевно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі». І Він промовив: Воістину кажу вам, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. Запевняю вас, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі. Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську – до жінки-вдови. І багато було прокажених за пророка Єлисея в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Неєман – сирієць!» Почувши це, всі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути;  та Він, пройшовши поміж ними, віддалився. Слово Господнє.

http://www.liturgia.alfaomega.org.ua/