(зел) ХХVIІ Неділя звичайна

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Ав 1,2-3; 2, 2-4
Читання з книги пророка Авакума.
Докіль, о Господи, буду взивати – і Ти не вислухуєш? Кричатиму до Тебе про насильство – і не рятуєш? Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Передо мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода. І відповів мені Господь і мовив: "Запиши видіння і вирізьби його виразно на таблицях, щоб у бігу можна було прочитати. Бо це видіння – на означений час. Воно віщує про кінець, і не обмане; та хоч би й забарилось, ти його жди: воно бо збудеться напевно, не спізниться. Ось воно бундючне, воно нещире – його серце; а праведний з віри своєї буде жити”. Слово Боже.

ПСАЛОМ РЕСПОНСОРІЙНИЙ
Пс 95(94), 1-2.6-7аб.7в-9(П.: пор.8а)
Хай серце ваше днесь не кам’яніє.

Ходіте, заспіваймо Господеві, *
воскликнім Скелі нашого спасіння.
Ходімо перед Нього з хвалою *
і піснями Йому воскликнім.

Ходіте, поклонімся і ниць припадім; *
припадімо на коліна перед Господом, творцем нашим!
Бо Він наш Бог, і ми народ Його пасовиська, *
і Його руки отара.

Якби ж то ви послухали вже голос Його сьогодні! †
"Не будьте тверді серцем, як у Меріві, *
як у день Масси в пустині,
де спокушали Мене батьки ваші, *
випробовували Мене, хоча й бачили Моє діло”.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ
2Тим 1,6-8.13-14
Читання з Другого послання святого Павла Апостола до Тимотея.
Любий! Нагадую тобі, щоб ти зігрівав Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук. Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості. Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене – Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога, За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі. Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, Який живе в нас. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
1Пт 1,25
Алілуя, алілуя, алілуя.
Слово Господнє пробуває вічно!
А це те слово, яке сповіщене вам у Євангелії.

ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 17, 5-10
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу сказали апостоли Господеві: «Додай нам віри!» А Господь промовив: «Коли б ви мали віру, хоч як гірчичне зернятко, і повеліли б цій смоківниці: "Вирви себе з корінням і посади себе в морі!” – то послухала б вас. Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, скаже йому, коли він прийде з поля: "Негайно йди та сідай до столу?” Але хіба не скаже йому: "Приготуй щось поїсти, підпережися і прислуговуй, поки я наїмся і нап’юся, а потім ти їстимеш і питимеш?” Чи подякує він рабові, який виконав наказане? Так і ви, коли зробите все наказане вам, кажіть: "Ми, нікчемні раби, зробили те, що повинні були зробити”». Слово Господнє.




http://www.liturgia.alfaomega.org.ua/