о. Роман Лаба OSPP

Звернімо увагу на те, як описується слуга, котрий чуває. Дуже часто це слово викликає в нас різні асоціації. Уявляємо якогось вартового, який ходить навколо об’єкту, уявляємо господаря, який обвів сигналізацією свій будинок і чекає, коли ж прийде злодій. Уявляємо батька або матір, які неустанно стежать за своїми чадами, щоб вони не потрапили в небезпеку.

" Коли людина живе згідно свого покликання, вона щаслива

Ісус, кажучи про чування, так насправді не очікує якихось неймовірних подвигів. Наш Господь очікує, що ми будемо лише виконувати те, до чого покликанні. Слуга з євангелічної притчі покликаний до простих речей: давати поживу своєчасно… Слуга справді буде чувати, коли буде виконувати саме це: Щасливий той слуга, як його пан, повернувшися, знайде його при роботі. Більше того – в цьому полягає щастя слуги – виконувати повеління свого Пана. Можна спокійно сказати, що це його покликання. А коли людина живе згідно свого покликання, вона щаслива. Неможливо чувати, займатися усім на світі і бути щасливим.

http://www.credo-ua.org