Римо-кат.: Св. Йоана Золотоустого, єпископа і Вчителя Церкви (обов’язковий спомин)

Греко-кат.: Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці

Римо-католицький календар

Четвер ХХІІІ звичайного тижня

Перше читання
1 Кор 8, 1б-7. 11-13

Читання з Першого Послання святого апостола Павла до корінтян

Брати! Знання надимає зарозумілістю, а любов збудовує! Якщо хто вважає, ніби щось знає, то він нічого не знає так, як належить знати. Але хто любить Бога, той був пізнаний Ним. Адже про їжу, яка приноситься в жертву ідолам, знаємо, що ідол у світі – ніщо, і немає іншого Бога, крім Єдиного. Якщо і є так звані боги чи то на небі, чи то на землі, оскільки є багато богів і багато володарів, то для нас один Бог – Отець, від якого усе, і ми для Нього, і один Господь – Ісус Христос, через якого все, і ми через Нього. Та не у всіх таке знання. Адже деякі, призвичаївшись до ідолів, ще й досі їдять так, наче споживають ідольські жертви, і їхнє сумління, будучи немічним, опоганюється. Ось і гине через твоє знання немічний брат, за якого помер Христос! Коли ви грішите проти братів таким чином, вражаючи їхнє немічне сумління, ви грішите проти Христа. Отже, якщо їжа спокушує мого брата, не їстиму м’яса повіки, щоб не спокусити мого брата.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 139, 1-3. 13-14а. 23-24

Боже, веди нас вічними шляхами

Господи, Ти мене випробував і вивчив. †
Ти знаєш, коли я сідаю і коли я встаю, *
у задуми мої Ти заздалегідь вникнув.
Ти дослідив мої подорожі і мій відпочинок, *
Тобі відомі всі мої дороги.

Адже Ти створив моє нутро, – *
сформував мене в лоні моєї матері.
Я Тебе прославляю, *
бо Ти створив мене вельми дивовижним.

Досліди мене, Боже, взнай моє серце. *
Досліди мене й узнай мої стежини.
Подивись, чи нема в мені дороги беззаконня, *
і скеруй мене на шлях вічний.

Спів перед Євангелієм
Пор. 1 Йн 4, 12

Алілуя, алілуя, алілуя
Коли любимо одне одного, то в нас Бог перебуває,
і Його любов у нас – досконала.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 6, 27-38

Читання святого Євангелія від Луки

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас; благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які кривдять вас. Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу, а від того, хто забирає в тебе одяг, не борони й сорочки. Кожному, хто просить у тебе, – дай, а від того, хто забирає твоє, – не домагайся. Як хочете, щоби чинили вам люди, – чиніть і ви їм так само. А коли любите тих, хто любить вас, то яка вам благодать? Адже й грішники люблять тих, які їх люблять. І коли добро чините тим, хто вам робить добро, яка вам благодать? Адже й грішники те саме чинять. Коли позичаєте тим, від яких сподіваєтесь одержати, яка вам благодать? Грішники також позичають грішникам, щоб одержати стільки ж. Тож любіть ворогів своїх, робіть добро, позичайте, нічого не очікуючи, – і буде вам велика нагорода: ви будете синами Всевишнього, тому що Він є добрий і до невдячних, і до злих. Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний. Також не судіть – і не будете суджені; не осуджуйте, щоб не бути осудженими. Прощайте – і проститься вам; давайте – і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам».

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Ап. – Гал. 208 зач.; 3, 23-4, 5.

Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці

23. Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися, 24. так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися. 25. А як прийшла віра, ми вже не під вихователем. 26. Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса. 27. Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися. 28. Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі. 29. А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею. 1. Кажу бо: Доки спадкоємець малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього, 2. але під опікунами та домоправителями перебуває до призначеного батьком часу. 3. Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу. 4. Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, 5. щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.

Єв. – Мр. 25 зач.; 6, 39-45.

39. Тоді він повелів їм посадити всіх гуртками на моріжку. 40. І посідали гуртками по сотнях та півсотнях. 41. Узяв він п'ять хлібів і дві риби та й, поглянувши на небо, поблагословив, розломив хліби й став роздавати учням, щоб клали перед тими. А й дві риби розділив між усіма. 42. І їли всі - й наситились. 43. І назбирали кусків хліба повних дванадцять кошиків, ще й рештки риби. 44. Тих же, що їли хліби, було п'ять тисяч чоловік! 45. І відразу ж спонукав своїх учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, - поки він відпустить народ.

Богородиці: Євр. 320 зач.; 9, 1-7

1. Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну. 2. Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе». 3. За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих», 4. із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. 5. А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно. 6. І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби, 7. в другий - раз на рік - лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.

Єв. – Лк. 54 зач.; 10, 38-42; 11, 27-28.

38. Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату. 39. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: "Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” 41. Озвався Господь до неї і промовив: "Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, 42. одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.” 27. Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: "Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” 28. А він озвався: "Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”

Источник: Credo