Римо-кат.: Святих Броніслава, Ілони
(довільний спомин)

Греко-кат.: мч. Євсигнія

Римо-католицький календар

Святих Броніслава, Ілони
(довільний спомин)

Перше читання
Суд 11, 29-39а

Читання з Книги Суддів

Тими днями Дух Господній зійшов на Єфту, і він перейшов Гілеад і Манассію, далі двигнувся на Міцпу гілеадську й звідтіль прибув до синів Аммона. І обрікся Єфта перед Господом таким обітом: «Якщо ти віддаси синів Аммона мені у руки, то хто б не вийшов із дверей моєї хати мені назустріч, коли повертатимусь побідно від синів Аммона, той буде Господеві, і я принесу його на всепалення». І двигнувся Єфта на синів Аммона, воювати з ними, і видав їх Господь йому в руки. І він громив їх від Ароеру до Мінніту, через двадцять міст і аж до Авел-Кераміму. Отак покорилися сини Аммона перед синами Ізраїля. Повертавсь Єфта у Міцпу додому, аж ось дочка його виходить йому назустріч з бубнами і танцями. Була ж вона в нього єдина; не було в нього, опріч неї, ні сина, ні дочки. Побачивши її, роздер він на собі одежу й скрикнув: «Ой горе, донечко моя, як ти мене засмутила! Занапастила ти мене! Відкрив я мої уста перед Господом і мушу дотримати слова». Вона відказала йому: «Батеньку мій! Коли відкрив ти твої уста перед Господом, чини зо мною так, як ти обрік. Дав же таки Господь тобі помститись над твоїми ворогами, над синами Аммона». Просила вона лише в батька свого: «Одне тільки вволи мені: дай мені волю два місяці, й піду я собі з подругами моїми в гори оплакувати моє дівоцтво». Він відказав: «Іди!» І пустив її на два місяці. І пішла вона з подругами своїми в гори оплакувати своє дівоцтво. Як же минуло два місяці, повернулась вона до батька свого, і він виконав на ній обіт свій.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 40(39)

Приходжу Божу виконати волю

Блажен муж, *
який на Господа поклав своє довір’я,
хто не пристає до зухвальців, *
ані до тих, що збочують у брехню.

Жертви й офіри Ти не хочеш, *
вуха відкрив у мене.
Ти всепалення й жертви за гріх не домагався. *
Тоді сказав я: "Ось я приходжу.

У сувої книги написано про мене: †
Чинити твою волю, Боже мій, я радий, *
і твій закон у мене в серці".
Я оповів про справедливість на великім зборі, *
не затуляв я уст моїх, Господи, Ти знаєш.

Спів перед Євангелієм
Пс 95(94), 8аб

Алілуя, алілуя, алілуя
Нині не будьте тверді серцем,
лише слухайте Господнього голосу
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мт 22, 1-14

+ Читання святого Євангелія від Матея

Того часу Ісус у притчах промовляв до первосвящеників і старших народу: «Схоже Царство Небесне на одного чоловіка – царя, який справив весілля своєму синові. Він послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти. Тоді знову послав інших рабів, кажучи: «Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!» А вони, знехтувавши, відійшли: один – на своє поле, другий – на свій торг; інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними й повбивали. Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив убивців і спалив їхнє місто. Тоді каже своїм рабам: «Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними, то йдіть на роздоріжжя і, кого тільки зустрінете, кличте на весілля». Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли – і злих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми. Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг, і каже йому: «Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу?» Той же мовчав. Тоді сказав цар слугам: «Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів». Адже багато запрошених, та мало вибраних!»

Слово Господнє

Роздуми до Слова Божого

Греко-католицький календар:

мч. Євсигнія

Ап. – 2 Кор. 167 зач.; 1, 1-7.

1. Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимотей, Церкві Божій, що в Корінті, з усіма святими в усій Ахаї: 2. благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. 3. Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець усякого милосердя і Бог усякої втіхи, 4. що втішає нас у всім нашім горі, щоб ми могли втішити тих, які у всяких скорботах, тією втіхою, якою Бог самих нас утішає. 5. Бо як маємо в нас надмір Христових страждань, так є в нас через Христа й надмір утішення. 6. Отже, чи то ми терпимо скорботи, то на вашу втіху та спасіння; чи втішаємось, то теж на вашу втіху, що дає вам силу переносити терпеливо ті самі страждання, які й ми терпимо. 7. Наша на вас надія тверда, бо знаємо, що так само, як ви берете участь у стражданнях, так візьмете й у радощах.

Єв. – Мт. 88 зач.; 21, 43-46.

43. Тому кажу вам: Відніметься від вас Царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його. 44. Хто впаде на цей камінь, розіб'ється, а на кого він упаде, того роздушить.” – 45. Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що він про них говорить. 46. І намагалися схопити його, та боялися людей, бо ті мали його за пророка.

http://www.credo-ua.org