Літургійні читання на четвер 23 серпня - 23 Августа 2012 - Католический информационный сайт

Греко-кат.: Мчч. й архидиякона Лаврентія

Римо-католицький календар

Четвер ХХ звичайного тижня

Перше читання
Єз 36, 23-28

Читання з Книги пророка Єзикиїла

Так говорить Господь: «Я освячу Моє велике Ім’я, знеславлене між народами, яке ви знеславили посеред них; і зрозуміють народи, що Я – Господь, – слово Господа Бога, – Коля явлю себе святим між вами. Адже Я заберу вас з-між народів, Я позбираю вас з усіх земель і приведу вас у землю вашу. Я окроплю вас чистою водою, і ви очиститесь. Я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів. Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам’яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне. Я вкладу в ваше нутро дух Мій і вчиню так, що ви будете ходити в Моїх заповідях та берегти й виконувати Мої установи. Ви житимете в землі, яку Я дав батькам вашим, і будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом».

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 51, 12-13. 14-15. 18-19

Я вас омию чистою водою

Створи в мені, Боже, чисте серце *
і віднови праведного духа всередині мене.
Не відкинь мене від свого обличчя *
і не забери від мене свого Святого Духа.

Поверни мені радість свого спасіння *
і зміцни мене Духом могутнім.
Я навчатиму беззаконних Твоєї дороги, *
і безбожні навернуться до Тебе.

Адже Ти не маєш задоволення від жертви, – *
я приніс би, та всепалення Тобі не до вподоби.
Жертва Богові – це дух сокрушений; *
серцем сокрушеним і впокореним Ти, Боже, не погордуєш.

Спів перед Євангелієм
Пор. Пс 95, 8аб

Алілуя, алілуя, алілуя
Сьогодні не робіть закам’янілими ваші серця,
але слухайте голос Господній.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мт 22, 1-14

+Читання святого Євангелія від Матея

Того часу Ісус знову заговорив до первосвящеників і старших народу у притчах, кажучи: «Схоже Царство Небесне на одного чоловіка – царя, який справив весілля своєму синові. Він послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти. Тоді знову послав інших рабів, кажучи: "Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!” А вони, знехтувавши, відійшли: один – на своє поле, другий – на свій торг; інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними й повбивали. Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив убивців і спалив їхнє місто. Тоді каже своїм рабам: "Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними, то йдіть на роздоріжжя і, кого тільки зустрінете, кличте на весілля”. Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли – і злих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми. Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг, і каже йому: "Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу?” Той же мовчав. Тоді сказав цар слугам: "Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів”. Адже багато запрошених, та мало вибраних!»

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Мчч. й архидиякона Лаврентія

Ряд.: Ап. – 2 Кор. 183 зач.; 7, 1-10.

1. Маючи ж такі обітниці, о любі, очистьмо себе від усякої скверни тіла і духа, довершуючи наше освячення в Божому острасі. 2. Дайте нам місце в вашому серці. Ми нікого не скривдили, нікому шкоди не завдали, не визискували нікого. 3. Говорю це, не щоб вас осудити, бо я вже вам сказав, що ви в нашім серці, щоб умерти й жити разом. 4. У мене велике до вас довір'я, я вельми пишаюся вами. Я - повен утіхи, я переповнений радістю посеред усіх наших напастей. 5. Бо коли ми були прийшли в Македонію, тіло наше не мало ніякого спокою. У всьому лиш скорбота: зовні - борні, страхання всередині. 6. Та Бог, що втішає принижених, утішив нас приходом Тита; 7. і не лиш його приходом, а й утіхою, якої він зазнав від вас, оповідаючи нам про ваше палке бажання, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так, що я зрадів ще більше. 8. Хоч я і засмутив вас листом, не жалкую того; коли й жалкував, - бачу, що той лист, хоч і на час, був засмутив вас - 9. тепер же радію, не тому, що ви були засмутилися, а тому, що смуток ваш привів вас до каяття. Ви бо засмучені були задля Бога, так що ви від нас не зазнали шкоди. 10. Бо смуток задля Бога чинить спасенне каяття, якого жалувати не треба; а смуток цього світу - смерть спричинює.

Єв. – Мр. 5 зач.; 1, 29-35.

29. І скоро вийшов він із синагоги, то разом з Яковом та Йоаном пішов у дім Симона та Андрія. 30. Теща ж Симонова лежала у гарячці, тож йому негайно сказано про неї. 31. Він підійшов і підвів її, взявши за руку, й покинула її гарячка, - і заходилась вона їм услуговувати. 32. Якже настав вечір, по заході сонця, почали приносити до нього усіх недужих та біснуватих. 33. Усе місто зібралося перед дверима. 34. І він оздоровлював чимало недужих на різні хвороби, а й бісів багато вигнав, але заборонив бісам говорити, вони бо про нього знали. 35. Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився.