IV неділя Великого Посту (Laetare), рік В

Перше читання

І Н 5, 9а. 10-12

Читання з Книги Ісуса Навина

Господь сказав Ісусові: «Сьогодні зняв Я з вас єгипетський сором».

І отаборилися сини Ізраїля в Гілгалі; на чотирнадцятий день першого місяця ввечорі вони святкували Пасху на степах єрихонських. На другий день Пасхи їли вони з урожаю тієї землі: неквашений хліб та пражене зерно. Того самого дня, як вони стали їсти з урожаю землі, перестала падати манна; не було в синів Ізраїля більш манни, і вони харчувались у цім році з плодів Ханаан-землі.

Слово Боже

Псалом респонсорійний 

Пс 34(33), 2-3. 4-5. 6-7 (П.: 9а)

Всі хай скуштують, який Господь добрий

Благословлю Господа повсякчасно, *

завжди хвала Його в устах у мене.

Душа моя нехай Господом хвалиться; *

нехай покірні чують те й веселяться.

 

Величайте Господа зо мною, *

і вознесімо ім’я Його вкупі.

Я шукав Господа, і Він почув мене; *

і звільнив мене від усіх моїх страхів.

 

Гляньте на Нього й розвеселіться, *

обличчя ваше нехай не соромиться.

Ось візвав бідолаха, і Господь почув, *

і врятував його від усіх його напастей.

 

Друге читання

2 Кор 5, 17-21

Читання з Другого послання святого Павла Апостола до корінтян

Брати:

Якщо хтось у Христі, той - нове створіння. Старе минуло, настало нове. Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення. Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення. Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас.

Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом! Того, хто не знав гріха, Він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в Ньому.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм

Лк 15, 18

Слава Тобі, царю віків

Встану та й піду до батька мого й скажу йому:

«Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе».

 

Євангеліє

Лк 15, 1-3. 11-32

+ Слова Євангелія від святого Луки

Усі митарі й грішники приходили до Ісуса, щоб Його почути. А фарисеї з книжниками нарікали: «Цей грішників приймає і їсть разом з ними».

Тоді Ісус сказав до них цю притчу:

«В одного чоловіка було два сини. Молодший з них сказав батькові: "Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає”. І батько розділив між ними свій маєток. Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно.

І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати. Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині. І він бажав би був наповнити живіт свій стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому.

Опам’ятавшись, він сказав до себе: "Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю. Встану та й піду до батька мого і скажу йому: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе! Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів”. І встав він і пішов до батька свого.

І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його. Тут син сказав до нього: "Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином”.

А батько кликнув до слуг своїх:

"Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги. Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся, бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся”. І вони заходились веселитися.

А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці. Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б. Той же сказав йому: "Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим”.

Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько і почав його просити. А той озвався до батька: "Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись. Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля”.

Батько ж сказав до нього: "Ти завжди при мені, дитино, і все моє - твоє. А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся».

Слово Господнє

Источник: Credo