Римо-кат.: ХІХ Неділя звичайна

Греко-кат.: Апп. Сили і Силуана, і тих, що з ними

Римо-католицький календар

ХІХ Неділя звичайна

Перше читання
1 Цар 19, 4-8

Читання з Першої Книги Царів

Тими днями Ілля пішов у пустиню, день ходи; прийшов та й сів під ялівцем і почав просити собі смерті, кажучи: «Буде з мене! Тепер, Господи, візьми мою душу, бо я не ліпший від моїх батьків». Ліг він та й заснув під ялівцем. Аж ось торкнувся його ангел і сказав йому: «Вставай, їж!» Дивиться він, аж у головах у нього печений на камені корж і жбан з водою. З’їв він, напився та й ліг знов спати. Та ангел Господній прийшов удруге, торкнувся його й сказав: «Уставай та їж, бо далека тобі дорога». Встав він, з’їв, напився і силою тієї їжі йшов сорок днів і сорок ночей аж до Божої Хорив-гори.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 34, 2-3. 4-5. 6-7. 8-9

Скуштуйте й взнайте, як Господь наш добрий

Величатиму Господа в кожному часі, – *
хвала Його на моїх устах постійно.
Господом хвалитися душа моя буде, *
нехай почують лагідні й розвеселяться.

Звеличуйте Господа зі мною, *
тож разом прославимо Його Ім’я.
Я шукав Господа, і Він до мене відізвався, *
і визволив мене від усіх моїх страхів.

Погляньте на Нього і просвітіться, *
і не будуть засоромлені обличчя ваші.
Цей убогий заволав – і почув Господь, – *
Він спас його від всякого лиха.

Господній ангел отабориться навкруги тих, які Його бояться, – *
і їх порятує.
Скуштуйте й побачите, як добрий Господь, *
блаженний чоловік, що покладає на Нього надію.

Друге читання
Еф 4, 30 — 5, 2

Читання з Послання святого апостола Павла до ефесян

Брати! Не засмучуйте Святого Божо¬го Духа, яким ви запечатані на день викуплення. Усяка гіркота, гнів, лють, крик і зневага хай відда¬лять¬ся від вас разом з усякою зло¬бою. Будьте ж добрими один до од¬ного, милосердними, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам про¬стив! Отже, наслідуйте Бога, як улюблені діти, та ходіть у любові, як і Христос по¬любив нас і видав себе за нас як дар і жертву Богові, як приємні па¬хо¬щі.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Йн 6, 51

Алілуя, алілуя, алілуя
Я – хліб живий, що зійшов із неба;
якщо хто хліб цей буде їсти, житиме повіки.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Йн 6, 41-51

+Читання святого Євангелія від Йоана

Того часу нарікали на Ісуса юдеї, бо Він сказав: «Я – хліб, який зійшов з неба», – і казали: «Хіба це не Ісус, син Йосифа, батька й матір якого ми знаємо? Як же тепер каже: "Я зійшов з неба?”» У відповідь Ісус сказав їм: «Не ремствуйте між собою. Ніхто не може прийти до Мене, коли Отець, який Мене послав, не притягне його, – і Я воскрешу його останнього дня. Написано в пророків: "І всі будуть навчені Богом!” Кожний, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене. Не тому, що Отця хтось бачив; хіба лише Той, хто є від Бога, – Він і бачив Отця. Воістину, воістину кажу вам: той, хто вірить, має вічне життя. Я – хліб життя! Ваші батьки їли манну в пустелі, – і повмирали. Цей же – хліб, який сходить із неба, аби той, хто його їсть, не помер. Я – хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, – це Моє тіло для життя світу!»

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Апп. Сили і Силуана, і тих, що з ними

Ап. – 1 Кор. 131 зач.; 4, 9-16.

9. Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям. 10. Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж - міцні; ви славні, ми ж без чести. 11. До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б'ють, і ми скитаємось. 12. Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо; 13. нас ганьблять, а ми з любов'ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі. 14. Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангелію в Христі Ісусі. 16. Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками.

Єв. – Мт. 72 зач.; 17, 14-23.

14. Коли ж прийшли до народу, тоді приступив до нього один чоловік і, припавши йому до ніг, 15. каже: "Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. 16. Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити.” 17. "Роде невірний та розбещений”, – відповів Ісус, – "доки мені з вами бути? Приведіть мені його сюди!” 18. Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; тож видужав юнак тієї ж миті. 19. Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: "Чому ми не могли його вигнати?” 20. Ісус сказав їм: "Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого. 21. А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом.” 22. Як вони зібралися в Галилеї, Ісус мовив до них: "Син Чоловічий має бути виданий у руки людям, 23. і вони його уб'ють, але третього дня він воскресне.” І вони тяжко зажурились.

http://www.credo-ua.org