Римо-кат.: IV Неділя Великого Посту
Греко-кат.: Хрестопоклонна неділя, мч. Конона
Римо-католицький календар
IV Неділя Великого Посту
Перше читання
2 Хр 36, 14-16. 19-23
Читання з Другої Книги Хронік
Тими днями усі юдейські князі, священики і народ намножили свої гріхи,
йдучи слідом за всіма гидотами народів, і осквернили дім Господа, що Він
посвятив в Єрусалимі. А Господь, Бог батьків їхніх, перестерігав їх
наполегливо через своїх посланців, бо жалував свій народ і житло своє,
але вони знущалися з посланців Бога, нехтували Його словами й глузували з
Його пророків, доки не зійшов гнів Господа на Його народ, так що не
було вже більш рятунку. Тож спалили вороги дім Божий і зруйнували мур
Єрусалиму, і підпалили вогнем усі його палаци, і всі його дорогоцінності
понищили. Усіх тих, хто уникнув меча, халдейський цар перевів у
Вавилон, і були вони його невільниками та його синів аж до часу
панування перського царства, щоб справдилося слово Господнє через уста
Єремії: «Аж доки земля не надолужить своїх субот, вона буде відпочивати в
усі дні запустіння, поки не скінчиться сімдесят років». Першого року
Кира, перського царя, щоб справдилось слово Господнє, сказане через уста
Єремії, збудив Господь дух перського царя Кира, який велів оповістити
по всьому своєму царству, словом і письмом, ось таке: «Так говорить Кир,
перський цар: Господь, Бог небес, дав мені всі царства на землі. Він
звелів мені збудувати йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто б не був між
вами, що належить до його народу, нехай Господь, Бог його, буде з ним і
нехай пускається в дорогу!»
Слово Боже
Респонсорійний псалом
Пс 137, 1-2. 3. 4-5. 6
Єрусалиме, тебе на забуду
Біля рік Вавилонських ми сиділи *
і плакали там, коли Сіон споминали.
Посеред нього на вербах *
ми повісили наші гусла.
Оскільки ті, які у полон нас взяли, *
слів із пісень нас там попросили, –
ті, котрі нас гнобили, бажали розваги: *
«Заспівайте нам пісень сіонських!»
Та як нам співати Господню пісню *
в краю чужому?
Якщо забуду тебе, о Єрусалиме, *
то нехай піде у забуття моя правиця.
Нехай прилипне мій язик до мого піднебіння, *
якщо тебе не буду пам’ятати,
якщо Єрусалим не буду вважати *
джерелом радості моєї.
Друге читання
Еф 2, 4-10
Читання з Послання святого апостола Павла до ефесян
Брати! Бог, який багатий на милість, через велику свою любов, якою нас
полюбив, – нас, котрі були мертві через наші переступи, оживив разом із
Христом, адже ви спасенні бла¬го¬даттю, – і воскресив нас разом з Ним, і
в Христі Ісусі посадив разом на не¬бе¬сах, щоб у доброті до нас у
Хри¬сті Ісусі в майбутніх віках показати над¬звичайно велике багатство
своєї бла¬годаті. Адже ви спасенні благодаттю че¬рез віру, і це не від
вас, це Божий дар: не від діл, щоб ніхто не хва¬лив¬ся. Тому що ми –
Його творіння, ми стврені в Христі Ісусі для добрих діл, які Бог
наперед приготував для нас, щоб ми в них ходили.
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Йн 3, 16
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина,
щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне.
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Євангеліє
Йн 3, 14-21
Читання святого Євангелія від Йоана
Того часу Ісус сказав Никодиму: «Як Мойсей підняв змія в пустелі, так
має бути піднятий Син Люд¬ський, щоб кожний, хто вірить, у Ньому мав
вічне життя. Бо так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина,
щоб кожний, хто вірить у Нього, не за¬гинув, але мав життя вічне. Адже
не послав Бог Сина у світ, щоб судити світ, але щоби спасти світ че¬рез
Нього. Хто вірить у Нього, не судиться, а хто не вірить, той уже
осуджений, бо не повірив в Ім’я Єд謬нородного Божого Сина. Це і є суд,
що світло прийшло у світ, але люди полюбили темряву більше, ніж світло,
бо їхні діла були погані. Адже кожний, хто чинить зло, не¬навидить
світло і не приходить до світла, щоби не виявилися його вчинки. А хто
чинить правду, той іде до світла, щоб виявилися його діла, бо зроблені
вони в Богові!
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
Хрестопоклонна неділя
мч. Конона
Єв. 311 зач.; 4, 14-5, 6
14. Мавши, отже, великого архиєрея, що вже пройшов небо, Ісуса, Божого
Сина, тримаймося твердо віровизнання. 15. Бо ми не маємо такого
архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: він же ж зазнав
усього, подібно як ми, крім гріха. 16. Приступім, отже, з довір'ям до
престолу благодаті, щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну
поміч. 1. Кожен бо архиєрей, узятий з-поміж людей, настановляється для
людей у справах Божих, щоб приносив дари та жертви за гріхи; 2. що може
співчувати нетямущим та введеним в оману, бо й сам він неміччю
охоплений, 3. і тому повинен так за людей, як і за себе самого приносити
жертви за гріхи. 4. Чести ж цієї ніхто не бере сам собі, лише той, хто
покликаний Богом, як Арон. 5. Так і Христос не сам собі присвоїв славу
стати архиєреєм, вона бо від того, який до нього мовив: «Син мій єси, я
сьогодні породив тебе.» 6. Як і на іншому місці каже: «Ти - священик
навіки за чином Мелхиседека.»
Мр. 37 зач.; 8, 34-9, 1
34. І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: "Коли хтось
хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і
йде слідом за мною. 35. Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а
хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе. 36. Бо яка
користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу? 37. Що бо
людина може дати взамін за власну душу? 38. Хто, отже, буде соромитися
мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того
посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими
ангелами." 1. І сказав їм: "Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх,
що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у
могутності."
http://www.credo-ua.org