Римо-кат.: ХХХ Неділя звичайна

Греко-кат.: Свв. Отців VII Вселенського Собору

Римо-католицький календар

ХХХ Неділя звичайна

Перше читання
Вих 22, 20-26

Читання з Книги Вихід

Так говорить Господь: "Не будеш утискати чужинця і не гнобитимеш його, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі. Ані вдови, ані сироти не будеш утісняти. Бо коли ти їх пригнічувати будеш, і вони голосінням заголосять до Мене, то слухом почую зойк їх. І запалає гнів Мій, і мечем висічу вас так, що жінки ваші стануть вдовами, а діти сиротами. Коли позичиш гроші комусь із Мого народу, вбогому, що при тобі, то не станеш для нього лихварем, ані не накладатимеш на нього відсотків. Коли візьмеш у заставу одежину ближнього твого, мусиш повернути її йому до заходу сонця; бо стільки й прикриття його, що та одежинка на його тілі; у чім же лягти йому? Як заголосить до Мене, Я почую його, бо Я милосердний”.

Слово Боже

Псалом респонсорійний Пс 18(17)

Буду любити Бога, мою силу

Люблю Тебе, Господи, *
моя сило!
Господи, моя скеле, моя твердине, *
мій визвольнику.

Мій Боже, моя скеле, що до неї прибігаємо; *
Ти мій щит, ріг спасіння мого, мій захисте!
До Господа, похвали гідного, візву я *
і від ворогів моїх спасуся.

Нехай живе Господь, †
благословенна нехай буде моя Скеля. *
і вознесен нехай буде Бог, мій Спаситель.
Бо дав єси велику перемогу цареві Твоєму, *
і милість учинив помазаникові Твоєму.

Друге читання
1 Сол 1, 5в-10

Читання з Першого послання святого Павла Апостола до солунян

Брати: Ви знаєте, якими були ми між вами і задля вас. І ви стали наслідувати нас та Господа, прийнявши серед великих утисків слово з радістю Святого Духа, тому ви стали взірцем для всіх вірних у Македонії та Ахаї. Адже від вас рознеслося Господнє Слово не лише по Македонії та Ахаї, а ваша віра в Бога долинула до кожної місцевості. Так що нам не потрібно щось говорити, бо вони самі про нас промовляють, який був наш прихід до вас, і як ви від ідолів навернулися до Бога, щоб служити живому й істинному Богові та очікувати з небес Його Сина, якого Він воскресив з мертвих, Ісуса, котрий визволяє нас від майбутнього гніву.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Йн 14, 23

Алілуя, алілуя, алілуя
Коли хтось Мене любить, той слово Моє берегтиме,
і злюбить його Мій Отець, і прийдемо Ми до Нього.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мт 22, 34-40

† Читання святого Євангелія від Матея

Того часу фарисеї, почувши, що Ісус закрив уста садукеям, зібралися разом, і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його: «Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?» Він же сказав йому: «Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою! Це – перша і найбільша заповідь. Друга – подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки».

Слово Господнє

Роздуми до Слова Божого на ХХХ звичайну неділю

Греко-католицький календар:

Свв. Отців VII Вселенського Собору
мчч. Євлампія і Євлампії

31. Бог і Отець Господа Ісуса, - благословен вовіки! - знає, що я не говорю неправди. 32. В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамащан, щоб мене схопити; 33. та мене спущено віконцем у коші з муру, і я втік з його рук. 1. Чи треба хвалитися? Воно й не личить, але я таки приступлю до видінь та до об'явлення Господа. 2. Я знаю чоловіка в Христі, що чотирнадцять років тому, - чи то було в тілі, не знаю, чи то було без тіла, не знаю, Бог знає, - був він узятий аж до третього неба. 3. І знаю, що той чоловік - чи в тілі, чи без тіла, не знаю, Бог знає, - 4. був узятий у рай і чув слова несказанні, яких годі людині вимовити. 5. Таким буду хвалитися, собою ж не буду хвалитися, хіба лиш моїми немочами. 6. А коли я захочу хвалитися, я не буду безумний, бо скажу правду; але я стримуюся, щоб про мене хтось не сказав більше, ніж у мені бачить або від мене чує. 7. А щоб я не загордів надмірно висотою об'явлень, дано мені колючку в тіло, посланця сатани, щоб бив мене в обличчя, щоб я не зносився вгору. 8. Я тричі благав Господа ради нього, щоб він від мене відступився, 9. та він сказав мені: «Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила виявляється в безсиллі.» Отож, я краще буду радо хвалитися своїми немочами, щоб у мені Христова сила перебувала.

Єв. – Лк. 26 зач.; 6,31-36.

31. І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само. 32. Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга? Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять. 33. І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга? Та й грішники те саме чинять. 34. І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга? Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне. 35. Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних. 36. Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.

Ап. – Євр. 334 зач.; 13, 7 – 16

7. Пам'ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. 8. Ісус Христос учора й сьогодні - той самий навіки. 9. Не піддавайтеся різним та чужим наукам: воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що віддавалися їм. 10. Є у нас жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. 11. Бо котрих звірят кров архиєрей заносить у святиню за гріхи, тих м'ясо палиться за табором. 12. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною своєю кров'ю, страждав поза містом. 13. Тож виходьмо до нього за табір, несучи наругу його, 14. бо ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм. 15. Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім'я. 16. Добродійства та взаємної допомоги не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.

Єв. – Йо. 86 зач.; 17, 1-13.

1. Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, 2. згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому. 3. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого - Ісуса Христа. 4. Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання. 5. Тепер же прослав мене, Отче, у себе - славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ! 6. Я об'явив твоє ім'я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє. 7. Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені - від тебе; 8. слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав. 9. Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони - твої. 10. І все моє -твоє, твоє ж - моє, і в них я прославився. 11. Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми! 12. Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім'я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання. 13. Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть.

http://credo-ua.org