Римо-кат.: XXVI Неділя звичайна

Греко-кат.: Св. свщмч. Автонома

Римо-католицький календар

XXVI Неділя звичайна

Перше читання
Єз 18, 25-28

Читання з Книги пророка Єзекиїла

Так говорить Господь Бог: "Ви кажете: ”Несправедлива путь Господня!" Слухайте, доме Ізраїля! Чи ж то моя путь несправедлива? Чи ж то не ваші путі несправедливі? Таж коли праведник відступає від своєї справедливости й чинить кривду, і за те вмирає, то він умирає за кривду, що чинив. Коли ж грішник відвертається від гріхів, що коїв, і чинить суд і правду, він достойний жити. Він роздумався і відвернувсь від усіх своїх переступів, що накоїв; він певно буде жити, він не вмре".

Слово Боже

Псалом респонсорійний Пс 25(24)

Згадай, о Боже, своє милосердя

Вкажи мені, о Господи, Твої дороги, *
навчи мене, де Твої стежки.
Напути мене по Твоїй правді й навчи мене, †
бо Ти Бог, мій Спаситель, *
Тебе очікую ввесь день я.

Згадай про Твоє милосердя, Господи, *
і про Твою милість, бо вона споконвіку.
Гріхів юности моєї і переступів моїх не згадуй, †
з милосердя Твого згадай мене, *
о Господи, доброти Твоєї ради.

Добрий Господь і праведний, *
тому й навчає грішників дороги.
Напоумлює покірливих на правду *
і навчає смиренних путі своєї.

Друге читання
(Флп 2, 1-11)
(Флп 2, 1-5)

Читання з Першого послання святого Павла Апостола до филип’ян

Коли є якась втіха в Христі, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість, доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однодушні й однієї думки. Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе. Нехай кожний дбає не про себе, а про інших. Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі.

Кінець коротшого фрагменту

Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, але понизив самого себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини, і з вигляду був як людина; Він упокорив себе, був слухняним аж до смерті, й до смерті хресної. Тому й Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені, аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і земних, і підземних; і щоб кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос – це Господь.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Йн 10,27

Алілуя, алілуя, алілуя
Вівці мої голосу Мого слухаються,
Я їх знаю: вони за Мною слідують.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мт 21, 28-32

† Читання святого Євангелія від Матея

Ісус сказав до первосвящеників і старших народу: «Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: "Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!” Той же у відповідь сказав: "Не хочу!” Та пізніше, розкаявшись, пішов. Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: "Я іду, пане”, – але не пішов. Котрий із двох виконав волю батька?» Кажуть: «Перший!» Промовляє до них Ісус: «Воістину кажу вам: митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого. Бо прийшов до вас Йоан дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися і після, щоб повірити йому!»

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Св. свщмч. Автонома

Перед Воздв.: Ап. – Гал. 215 зач.; 6, 14-18.

14. Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп'ятий, а я - світові; 15. бо ані обрізання, ані необрізання є щось, лише - нове створіння. 16. На тих, які поступають за цим правилом, мир на них і милосердя, а й на Ізраїля Божого. 17. На майбутнє нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса. 18. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати! Амінь.

Єв. – Йо. 9 зач.; 3, 13-17.

13. Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий! 14. Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, - так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, 15. щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним. 16. Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. 17. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним - світ спасти.

Ап. – 2 Кор. 176 зач.; 4, 6-15.

6. Бо Бог, який сказав: «Нехай із темряви світло засяє», - він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа. 7. А маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас. 8. Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; 9. нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені. 10. Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним. 11. Нас бо ввесь час живими віддають на смерть із-за Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі. 12. І так смерть діє в нас, а життя у вас. 13. Та мавши той самий дух віри, про який написано: «Я вірував, тому й говорив», - то й ми віримо, тому й говоримо; 14. бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, - воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами. 15. Бо все це ради вас, щоб розмножена благодать через багатьох збагатила подяку на славу Божу.

Єв. – Мт. 92 зач.; 22, 35-46.

35. І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи: 36. "Учителю, котра найбільша заповідь у законі?” 37. Він же сказав до нього: "Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: 38. це найбільша й найперша заповідь. 39. А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого. 40. На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.” 41. Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх: 42. "Що ви думаєте про Христа? Чий він син?” Кажуть йому: "Давидів.” 43. Він до них мовить: "Як же Давид у надхненні називає його Господом, 44. кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги. 45. Коли, отже, Давид його Господом називає, то як він може бути його сином?” 46. І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.

http://www.credo-ua.org