Римо-кат.: ХХІІІ Неділя звичайна

Греко-кат.: Прп. Пімена

Римо-католицький календар

ХХІІІ Неділя звичайна

Перше читання
Іс 35, 4-7а

Читання з Книги пророка Ісаї

Скажіть тим, у кого серце полохливе: «Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш! Помста надходить, відплата Божа; Він прийде й спасе нас». Тоді прозрять у сліпих очі, й у глухих вуха відтуляться. Тоді кульгавий, мов олень, підскочить; язик німих піснею озветься, бо в пустині ринуть води і в степу потоки. І вигоріла земля стане ставом, джерелами води – край спраглий.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 146, 7. 8-9а. 9бв-10

Слав, моя душе, Господа святого

Або:

Алілуя

Господь чинить суд скривдженим, *
дає поживу голодним.
Господь звільняє в’язнів, *
Господь відкриває сліпим очі.

Господь відкриває сліпим очі, *
Господь повалених підносить,
Господь праведних любить. *
Господь чужинців оберігає.

Сироті та вдові Він полегшення приносить, *
а дорогу грішних Він нищить.
Господь буде царювати навіки, – *
твій Бог, Сіоне, із покоління в покоління.

Друге читання
Як 2, 1-5

Читання з Послання святого апостола Якова

Брати мої, тримайтесь віри в нашого Господа слави – Ісуса Христа, не зважаючи на особу. Адже коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у блискучих шатах, та ввійде бідний у вбогому одязі, а ви поглянете на того, хто в шатах блискучих, і скажете: «Ти сядь отут зручно», а бідному скажете: «Ти стань отам або сядь тут на моєму підніжку», – то хіба не вчинили ви поділ між собою, хіба не стали суддями з лихими задумами? Слухайте, любі брати мої: хіба не обрав Бог бідних світу як багатих вірою і спадкоємців Царства, яке пообіцяв тим, хто любить Його?

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Пор. Мт 4, 23

Алілуя, алілуя, алілуя
Ісус проповідував Євангеліє Царства
та зцілював всяку хворобу в народі.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мк 7, 31-37

Читання святого Євангелія від Марка

Того часу, залишивши околиці Тира й Сидона, Ісус знову прийшов до Галілейського моря, на територію Десятимістя. І привели до Нього глухого й німого, і просили Його, щоби поклав на нього руку. Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика, та звернувши погляд до неба, зітхнув і каже йому: «Еффата!» тобто: «Відкрийся!» І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно. Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони розголошували. І надзвичайно дивувалися, кажучи: «Він добре все робить: глухим дає слух, а німим – мову».

Слово Господнє

Греко-католицький календар

Прп. Пімена

Ап. – 2 Кор. 170 зач.; 1, 21-2, 4.

21. Той же, хто утверджує нас з вами во Христі і хто помазав нас, то Бог, 22. який поклав на нас свою печать і дав у наші серця завдаток Духа. 23. А я прикликаю свідком Бога на мою душу, що я, щадивши вас, не прийшов більше в Корінт. 24. Не начебто ми панували над вашою вірою, але ми хочемо співпрацювати - вам на радість; бо ви щодо віри стоїте міцно. 1. Я постановив собі не приходити до вас знов у смутку; 2. бо коли я вам завдаю смутку, то хто мене розвеселить, як не той, що зазнає від мене смутку? 3. Тож, написав я те, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, від яких мені належалася б радість; бо я відносно вас певний, що моя радість - радість усіх вас. 4. З великого бо горя та туги серця написав я вам і крізь ревні сльози - не щоб ви сумували, а щоб знали мою до вас любов надмірну.

Єв. – Мт. 89 зач.; 22, 1-14.

1. Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах: 2. "Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля. 3. Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти. 4. Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля. 5. Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства; 6. інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали. 7. Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило. 8. Тоді він мовив своїм слугам: Обід – готовий, але запрошені були негідні. 9. Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля. 10. Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали – злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна. 11. Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж:, 12. і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав. 13. Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів. 14. Багато бо покликаних, але вибраних мало.”

http://www.credo-ua.org