Римо-кат.: Воздвиження Всечесного Хреста (свято) Воздвижение Святого Креста Господня

Греко-кат.: Начало Індикта, тобто Нового року

Римо-католицький календар

Свято Воздвиження Всечесного Хреста Воздвижение Святого Креста Господня

Перше читання
Числ 21, 4-9

Читання з Книги Чисел

Тими днями люди в дорозі підупали на дусі, і почали вони нарікати на Бога й на Мойсея: «Для чого вивели ви нас із Єгипту, – щоб повмирати в цій пустелі? Хліба нема, води нема, а той легенький хліб набрид нам!» Тоді Господь наслав на людей вогненних гадюк, і почали вони кусати їх. І вимерло в Ізраїля сила народу. Прийшли люди до Мойсея та й кажуть: «Згрішили ми, бо говорили проти Господа й проти тебе; помолися ж до Господа, щоб віддалив від нас гадюк». І Мойсей помолився за народ. Господь же мовив до Мойсея: «Зроби собі вогненну гадюку й повісь її на стовпі, а як укусить когось гадюка, то він погляне на неї й зостанеться живий». І зробив Мойсей мідяного змія й повісив його на стовпі; і коли кого-небудь кусала гадюка, то він звертав очі на мідяного змія й лишався живий.
Слово Боже.

Псалом Респонсорійний
Пс 78(77)

Не забувайте Господні діяння.

Прислухайся, мій народе, до мого закону, *
прихили своє вухо до слів моїх уст.
Я відкрию уста свої в притчах, *
розкажу давні загадки.

Коли Він вигублював їх, вони Його шукали, – *
поверталися й ревно шукали Бога,
згадували, що Бог – їхня Скеля, *
що Всевишній Бог є їхнім викупителем.

Своїми устами вони підлещувалися до Нього, *
а своїм язиком зводили брехню на Нього.
Їхнє серце не було з Ним щире, *
і вони не були вірні Його завітові.

Та Він милосердний, *
Він прощав їхні гріхи, не вигублював їх,
а часто відвертав свій гнів, *
не палав своїм всеохоплюючим обуренням.

Друге читання
Флп 2, 6-11

Читання з Послання святого Павла Апостола до филип’ян

Христос Ісус, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, але понизив самого себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини, і з вигляду був як людина; Він упокорив себе, був слухняним аж до смерті, й до смерті хресної. Тому й Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені, аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і земних, і підземних; і щоб кожною мовою було визнано, що Ісус Христос – це Господь, для слави Бога Отця.
Слово Боже

Спів перед Євангелієм

Алілуя, алілуя, алілуя.
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський.

Євангеліє
Йн 3, 13-17

† Читання святого Євангелія від Йоана

Того часу Ісус сказав Никодиму: «Ніхто не підіймався на небо, тільки Той, хто зійшов з неба: Син Людський. Як Мойсей підняв змія в пустелі, так має бути піднятий Син Людський, щоб кожний, хто вірить у Нього, мав вічне життя. Бо так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне. Адже не послав Бог Сина у світ, щоб судити світ, але щоби через Нього спасти світ».
Слово Господнє

Греко-католицький календар

Ап. – 1 Тим. 282 зач.; 2, 1-7.

1. Передусім, отже, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей, 2. за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно вести життя з усією побожністю та пристойністю. 3. Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога, 4. який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди. 5. Один бо Бог, один також і посередник між Богом та людьми - чоловік Христос Ісус, 6. що дав себе самого як викуп за всіх: свідоцтво свого часу, 7. на що я був поставлений проповідником та апостолом, - правду кажу, не обманюю, - учителем поган у вірі й правді.

Єв. – Лк. 13 зач.; 4, 16-22.

16. І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати. 17. Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано: 18. "Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, 19. оповістити рік Господній сприятливий.” 20. А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. 21. І він почав до них говорити: "Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.” 22. Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: "Чи ж він не син Йосифа”?

Источник: Credo