Римо-кат.: П’ятниця ХХІ звичайного тижня

Греко-кат.: Мчч. Флора і Лавра

Римо-католицький календар

П’ятниця ХХІ звичайного тижня

Перше читання
1 Кор 1, 17-25

Читання з Першого Послання святого апостола Павла до корінтян

Брати! Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не звести нанівець хрест Христа. Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це – Божа сила. Адже написано: «Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!» Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість світу Бог не обернув на безумство? Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Богові сподобалося спасти тих, хто вірить, безумством провіщенням. Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості. Ми ж провіщаємо розп’ятого Христа: для юдеїв – це спокуса, а для язичників – безумство. А саме для покликаних – і юдеїв, і греків – Христа, Божу силу й Божу премудрість. Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 33, 1-2. 4-5. 10-11

Милість Господня сповнює всю землю

Вигукуйте з радості в Господі, праведні, – *
праведним личить хвала.
Прославляйте Господа на гуслах, *
на десятиструнному інструменті Йому вигравайте.

Бо Господнє слово праведне, *
і всі Його діла вірні.
Він любить праведність і справедли¬вість, *
Господньою милістю земля повна.

Господь наміри людей руйнує, *
зупиняє задуми народів.
А задум Господа залишається навіки; *
наміри Його серця – на віки і покоління.

Спів перед Євангелієм
Пор. Лк 21, 36

Алілуя, алілуя, алілуя
Пильнуйте, постійно моліться,
щоби перед Сином Людським змогли ви стати.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мт 25, 1-13

+Читання святого Євангелія від Матея

Того часу Ісус розповів своїм учням цю притчу: «Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої світильники, вийшли назустріч молодому. П’ять із них були нерозумні, а п’ять – мудрі. Нерозумні, взявши свої світильники, не взяли із собою олії. А мудрі разом зі своїми світильниками в посудинах взяли олію. Оскільки молодий запізнювався, всі задрімали й поснули. А опівночі пролунав крик: "Ось молодий, виходьте йому назустріч!” Тоді всі ті діви встали і приготували свої світильники. Нерозумні сказали мудрим: "Дайте нам вашої олії, бо наші світильники гаснуть!” А мудрі у відповідь сказали: "Щоби часом не забракло і нам, і вам, краще підіть до продавців та й купіть собі”. Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, які були готові, пішли з ним на весілля, і за ними замкнули двері. Потім приходять й інші діви та й кажуть: "Пане, пане, відчини нам!” А він у відповідь сказав: "Запевняю вас, я вас не знаю!” Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години».

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Мчч. Флора і Лавра

Ап. – 2 Кор. 192 зач.; 11, 5-21.

5. Однак, гадаю, що я нічим не нижчий від тих «архиапостолів»! 6. Хоч я і неук словом, але не знанням, як ми вам перед усіма та в усьому показали. 7. Невже я допустився гріха, смиряючи себе самого, щоб вас піднести вгору, - вам бо проповідував даром Євангелію Божу? 8. Інші Церкви я оббирав, беручи від них плату, щоб вам служити. 9. І коли був у вас і терпів нестачу, я не був тягарем нікому, бо мені у моїй нестачі допомогли брати, що прийшли з Македонії. У всьому я вважав на себе, щоб вам не бути тягарем, і вважатиму й далі. 10. Як істина Христова, що в мені, - цієї похвали ніхто в мене не відніме у сторонах ахайських! 11. Чому? Хіба я не люблю вас? Бог те знає. 12. А що роблю, те робитиму й далі, щоб узяти всякий привід у тих, які приводу шукають, щоб вони були схожими на нас у тому, чим хваляться. 13. Оті бо - то апостоли неправдиві, робітники лукаві, що вдають апостолів Христових. 14. Воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла. 15. Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведности. Кінець їхній буде за ділами їхніми. 16. Знову кажу: Нехай ніхто мене не вважає за безумного! А як ні, то прийміть мене за безумного, щоб і я міг трохи похвалитися. 17. Що я кажу, кажу те не в Господі, але немов у безумстві, що дає мені відваги хвалитися. 18. Тому що багато інших хваляться з тілесних спонук, то і я буду хвалитися, 19. бо ви радо терпите безумних, самі такі розумні! 20. Ви терпите, коли вас хтось неволить, коли хтось об'їдає, коли хтось обдирає, коли хтось ставиться до вас ізгорда, коли хтось б'є вас в обличчя! 21. На сором кажу це, які то слабкі ми виявилися. Та в чому б там хто не виявляв сміливости, - говорю мов безумний! - я також можу її виявити.

Єв. – Мр. 15 зач.; 4, 1-9.

1. Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі. 2. І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням; 3. "Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти. 4. Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його. 5. Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока. 6. Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло. 7. А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду. 8. Ще ж інше впало на добру землю - і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше." 9. І додав: "Хто має вуха слухати, хай слухає!"

http://www.credo-ua.org