Римо-кат.: П’ятниця ХХІІ звичайного тижня

Греко-кат.: Повернення мощів св. ап. Вартоломея ап. Тита

Римо-католицький календар

П’ятниця ХХІІ звичайного тижня

Перше читання
1 Кор 4, 1-5

Читання з Першого Послання святого апостола Павла до корінтян

Брати! Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць. А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний. Тож мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу. І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, хто мене судить, то Господь. Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, – тоді кожному буде похвала від Бога.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 37, 3-4. 5-6. 27-28. 39-40

Праведним серцем Бог дає спасіння

Надійся на Господа, добро твори, *
населяй землю і плекай вірність.
Веселися в Господі, *
й Він задовольнить прохання твого серця.

Вручи Господу свою дорогу, *
покладися на Нього, а Він подбає:
виведе твою правду, наче світло, *
і, наче полудень, твою справедливість.

Відвертайся від зла, роби добро – і живи навіки! *
Адже Господь любить справедливість,
і Він не залишить своїх праведних – вони будуть бережені повіки. *
А нащадки безбожних вигублені будуть.

Спасіння ж праведних – від Господа, *
Він – їхня твердиня в час скрути.
Господь допоможе їм, визволить їх, від грішників їх врятує; *
спасе їх, бо вони надіялися на Нього.

Спів перед Євангелієм
Йн 8, 12

Алілуя, алілуя, алілуя
Я - світло світу, хто йде за Мн
ою,
матиме світло життя. Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 5, 33-39

† Читання святого Євангелія від Луки

У той час фарисеї та книжники сказали до Ісуса: "Учні Йоана часто постять і моляться, учні фарисеїв також, а Твої їдять і п’ють!” Він промовив до них: "Чи можете ви змусити постити весільних гостей, доки молодий з ними? Але прийдуть дні, коли молодого заберуть від них, тоді в ті дні й поститимуть!” І Він розповів їм притчу, що ніхто, відірвавши кусок нового одягу, не пришиває до старого одягу, бо і нове порве, і до старого не згодиться латка з нового. І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино прорве бурдюки – і само виллється, і бурдюки пропадуть. Але молоде вино треба вливати до нових бурдюків, тоді те й друге збережеться. І ніхто, покуштувавши старого, не схоче молодого, бо скаже: "Старе краще!”

Слово Господнє

Греко-католицький календар

Повернення мощів св. ап. Вартоломея
ап. Тита

Ряд.: Ап. – Гал. 201 зач.; 2, 6-10.

6. Щождо тих, які вважалися за знатних, - якими вони тоді були, мені байдуже; Бог не дивиться на обличчя людини, - мені ті знатні нічого не добавили. 7. Навпаки, побачивши, що проповідь Євангелії для необрізаних повірена мені, як Петрові для обрізаних, - 8. бо той, хто допомагав Петрові в апостольстві між обрізаними, допомагав і і мені між поганами, - 9. і визнавши дану мені благодать, Яків, Кифа та Йоан, що вважалися стовпами, на знак єдности дали мені й Варнаві правиці, щоб ми йшли до поган, вони ж до обрізаних; 10. тільки щоб ми про вбогих пам'ятали, що я власне і намагався робити.

Єв. – Мр. 20 зач.; 5,22-24, 35-6,1.

22. Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім'я, а побачивши його, упав йому до ніг 23. і благав його вельми, кажучи: "Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила." 24. Тож пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього. 35. Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: "Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?" 36. Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: "Не бійся! Тільки віруй." 37. І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова. 38. Приходять вони до старшини синагоги в хату, - бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми. 39. Увійшов же й каже: "Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!" 40. І насміхались з нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало. 41. Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: "Таліта кум" - що значить у перекладі: "Дівчино, кажу тобі, встань!" 42. І притьмом устало дівча й почало ходити, - років же дванадцять мало, - і нараз охоплені були всі дивом-дивенним. 43. Та повелів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, - і наказав дати їй їсти. 1. І вийшовши звідти, прибув у свою батьківщину, а слідом за ним пішли й його учні.

http://www.credo-ua.org