Римо-кат.: П’ятниця ХХІІІ звичайного тижня

Греко-кат.: прп. Пімена

Римо-католицький календар

П’ятниця ХХІІІ звичайного тижня

Перше читання
1Тим 1, 1-2. 12-14

Початок Першого послання святого Павла Апостола до Тимотея

Павло, апостол Ісуса Христа, за велінням Бога, нашого Спасителя, та Ісуса Христа – нашої надії, до Тимофія, справжнього сина у вірі: благодать, милість і мир від Бога, нашого Отця і нашого Господа Ісуса Христа! Дякую Тому, хто зміцнює мене, – Ісусові Христові, Господеві нашому, оскільки, настановивши на служіння, Він відніс мене до числа вірних, – мене, який колись зневажав, переслідував і нападав на Господа! Але я був помилуваний, бо це я робив через незнання, в невірстві. Тож благодать нашого Господа надмірно збільшилася в мені – з вірою та любов’ю, що в Ісусі Христі.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 16 (15)

Бог – моя доля, частка мого спадку

Бережи мене, о Боже, бо я до Тебе прибігаю. *
Я кажу Господеві: «Ти – мій Господь».
Господь – частка моєї спадщини й моєї чаші: *
Ти держиш мою долю.

Благословляю Господа, що дав мені пораду, *
що й уночі навчає мене моє серце.
Господь – передо мною завжди; *
тому що Він у мене по правиці, не захитаюсь.

Ти мені стежку життя покажеш, *
повноту радощів, що в Тебе;
блаженство *
по Твоїй правиці вічне.

Спів перед Євангелієм
Йн 17, 17аб

Алілуя, алілуя, алілуя
Слово Твоє, Господи, істина,
освяти нас правді.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 6, 39-42

† Читання святого Євангелія від Луки

У той час Ісус розповів учням притчу: «Чи може сліпий сліпого водити? Чи не впадуть обидва в яму? Учень не вищий за вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель. Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка в твоєму оці, не помічаєш? Як можеш казати братові своєму: «Брате, дозволь я вийму скалку з твого ока!» – а не бачиш тієї колоди, яка в твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого»

Слово Господнє

Роздуми до Слова Божого на п’ятницю ХХІІІ звичайного тижня

Греко-католицький календар:

прп. Пімена

Ап. – 2 Кор. 192 зач.; 11, 5-21.

5. Однак, гадаю, що я нічим не нижчий від тих «архиапостолів»! 6. Хоч я і неук словом, але не знанням, як ми вам перед усіма та в усьому показали. 7. Невже я допустився гріха, смиряючи себе самого, щоб вас піднести вгору, - вам бо проповідував даром Євангелію Божу? 8. Інші Церкви я оббирав, беручи від них плату, щоб вам служити. 9. І коли був у вас і терпів нестачу, я не був тягарем нікому, бо мені у моїй нестачі допомогли брати, що прийшли з Македонії. У всьому я вважав на себе, щоб вам не бути тягарем, і вважатиму й далі. 10. Як істина Христова, що в мені, - цієї похвали ніхто в мене не відніме у сторонах ахайських! 11. Чому? Хіба я не люблю вас? Бог те знає. 12. А що роблю, те робитиму й далі, щоб узяти всякий привід у тих, які приводу шукають, щоб вони були схожими на нас у тому, чим хваляться. 13. Оті бо - то апостоли неправдиві, робітники лукаві, що вдають апостолів Христових. 14. Воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла. 15. Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведности. Кінець їхній буде за ділами їхніми. 16. Знову кажу: Нехай ніхто мене не вважає за безумного! А як ні, то прийміть мене за безумного, щоб і я міг трохи похвалитися. 17. Що я кажу, кажу те не в Господі, але немов у безумстві, що дає мені відваги хвалитися. 18. Тому що багато інших хваляться з тілесних спонук, то і я буду хвалитися, 19. бо ви радо терпите безумних, самі такі розумні! 20. Ви терпите, коли вас хтось неволить, коли хтось об'їдає, коли хтось обдирає, коли хтось ставиться до вас ізгорда, коли хтось б'є вас в обличчя! 21. На сором кажу це, які то слабкі ми виявилися. Та в чому б там хто не виявляв сміливости, - говорю мов безумний! - я також можу її виявити.

Єв. – Мр. 15 зач.; 4, 1-9.

1. Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі. 2. І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням; 3. «Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти. 4. Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його. 5. Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока. 6. Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло. 7. А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду. 8. Ще ж інше впало на добру землю - і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше.» 9. І додав: «Хто має вуха слухати, хай слухає!»

http://www.credo-ua.org