Римо-кат.: Св. Понтіана та Іполита (необов’язковий спомин)

Греко-кат.: Св. і праведного Євдокима

Римо-католицький календар

Понеділок ХІХ звичайного тижня

Перше читання
Єз 1, 2-5. 24-28в

Читання з Книги пророка Єзикиїла

На п’ятий день місяця, – це був п’ятий рік вигнання царя Йоахина, надійшло слово Господнє до Єзикиїла, сина Вузі, священика, в землі Халдейській, над Кевар-річкою. І там була рука Господня над ним. Бачив я: ось cхопився хуртовиною вітер з півночі, величезна хмара й вогонь клубом, блиск навколо неї, а з середини щось, немов бурштин з-посеред вогню, і з-посеред нього з’явилось щось, немов подоба чотирьох тварин, що нагадували людські подоби. Як вони йшли, я чув шум їхніх крил, немов шум вод великих, неначе голос Всемогутнього, неначе страшний гомін, немов галас у таборі; а як зупинялись, то спускали крила. І розлягався шум з-понад тверді, що в них над головами. Як вони зупинялись, то спускали крила. Понад твердю, що в них над головами, було щось немов би сапфір-камінь, що виглядав, як престол. А на тому, що здавалося престолом, видно було вгорі подобу чоловіка. І бачив я щось, наче бурштин, щось наче вогонь навкруги нього, починаючи від того, що було схоже на крижі, і вище. А вниз від того, що було подібне до крижів, бачив я немов би вогонь і блиск навкруги нього. Немов веселка, що видніється у хмарах дощового дня, так виглядав навколо блиск той. Так виглядала слава Божа. Побачивши її, упав я лицем до землі.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 148, 1-2. 11-13аб. 13в-14

Земля і небо повні Його слави

Хваліть Господа з неба, *
хваліть Його на висотах!
Хваліть Його, всі Його ангели. *
Хваліть Його, всі Його сили.

Царі землі й усі народи, усі судді землі і вельможі, *
хлопці й дівчата, старші разом з молодими!
Хай хвалять Господнє Ім’я, *
бо величним є Ім’я Його одного.

Велич Його – на землі й на небі. *
І Він підняв силу свого народу.
Хвала всім Його праведним, – синам Ізраїля, *
народові, що близький до Нього.

Спів перед Євангелієм
Пор. 2 Сол 2, 14

Алілуя, алілуя, алілуя
Бог покликав нас проповіддю Євангелія,
щоб осяг¬нути славу Господа нашого Христа Ісу¬са.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мт 17, 22-27

+Читання святого Євангелія від Матея

Того часу, коли Ісус з учнями зібралися в Галілеї, Він сказав їм: «Син Людський буде ви-даний у руки людям, і вони Його вб’ють, але третьо¬го дня Він воскресне». І учні дуже засмутилися. Коли вони прибули в Капернаум, наблизилися збирачі дидрахм до Петра і запитали: «А ваш Учитель заплатить дидрахму?» Він відповідає: «Так». А коли увійшов до хати, випередив його Ісус, промовивши: «Як тобі здається, Симоне, з кого земні царі беруть данину чи податок: зі своїх синів чи з чужих?» Коли той відповів: «Із чужих», – то Ісус сказав йому: «Отже, сини вільні. Але, щоб ми не спокусили їх, піди до моря, закинь вудку, візьми рибу, яка першою попадеться, і, відкривши їй рота, знайдеш статир; візьми його і дай їм за Мене та за себе».

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Св. і праведного Євдокима

Ряд.: Ап. – 2 Кор. 171 зач.; 2, 4-15.

4. З великого бо горя та туги серця написав я вам і крізь ревні сльози - не щоб ви сумували, а щоб знали мою до вас любов надмірну. 5. Коли ж хтось і засмутив, не мене засмутив, але - щоб не перебільшувати - почасти вас усіх. 6. Досить такому тієї кари, яку наклала більшість; 7. так що, навпаки, краще вам простити та втішити, щоб надто великий смуток не зламав такого. 8. Тому благаю вас: Покажіть йому любов. 9. На те бо я і написав вам, щоб випробувати вас, чи ви слухняні в усьому. 10. Кому, отже, прощаєте, то і я прощаю; бо коли я простив, - оскільки мав я щось прощати, - то ради вас зробив те перед обличчям Христовим, 11. щоб нам не впасти жертвою сатани, бо задуми його нам добре відомі. 12. Прибув ото я в Троаду, щоб проповідувати Євангелію Христову; та хоч двері були мені відчинені в Господі, 13. я не мав спокою для свого духа, бо не знайшов там Тита, брата мого, і, попрощавшися з ними, пішов у Македонію. 14. А Богові подяка, який у Христі завжди веде нас у своїм переможнім почеті й через нас на кожному місці виливає запахущість свого знання. 15. Бо ми для Бога -пахощі Христові серед тих, що спасаються, і серед тих, що гинуть.

Єв. – Мт. 94 зач.; 23, 13-22.

13. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство Небесне! Самі не входите й не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти. 14-15. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що проходите море й землю, щоб придбати одного новонаверненого, і коли знайдете, то робите його гідним пекла, подвійно від вас гіршим. 16. Горе вам, сліпі проводирі, що кажете: Хто клянеться храмом, то це нічого; а хто клянеться золотом храму, той винуватий. 17. Нерозумні і сліпі! Що більше – золото чи храм, який освячує те золото? 18. І хто клянеться жертовником, то це нічого; хто ж клянеться тим даром, що на ньому, той винуватий. 19. Сліпі! Що більше? Дар чи жертовник, який освячує той дар? 20. Хто клянеться жертовником, той клянеться ним і всім тим, що на ньому. 21. І хто клянеться храмом, той клянеться ним і тим, хто живе в ньому. 22. І хто клянеться небом, той клянеться Божим престолом і тим, хто сидить на ньому.

http://www.credo-ua.org