Римо-католицький календар

Понеділок IV звичайного тижня

Перше читання
2 Сам 15, 13-14. 30; 16, 5-13а

Читання з Другої Книги Самуїла

Тими днями прийшов посланець до Давида і сказав йому: «Серце ізраїльтян за Авесалома!» І каже Давид усім своїм слугам, що були з ним у Єрусалимі: «Готуйтесь, і тікаймо, бо не буде нам рятунку від Авесалома; мерщій у дорогу, щоб часом він нас зненацька не захопив та не навів на нас лиха й не вигубив міста лезом меча». Давид виходив на Оливну гору й плакав, ідучи; голова у нього була покрита, ішов він босоніж, та й увесь народ, що був з ним – кожний з покритою головою – піднімався, плачучи. Коли цар Давид прибув у Бахурім, був там чоловік із Саулової родини на ім’я Семей, Герів син. Він вийшов і проклинав, кидаючи камінням на Давида та на слуг царя Давида, його ж військо й усі витязі були праворуч і ліворуч від нього. І говорив Семей, проклинаючи: «Геть, геть, мужу крові, мужу Веліала! Повернув на тебе Господь усю кров Саулового дому, що ти замість нього зробився царем. Дав Господь царство в руки Авесалома, твого сина. А тепер упало на тебе нещастя, бо ти чоловік крові!» Тоді Авішай, син Церуї, каже до царя: «Чого ж то оцей здохлий собака проклинає мого пана-царя? Дозволь мені піти й стяти йому голову». Та цар відказав: «Що мені й вам сини Церуї? Якщо проклинає, бо Господь сказав йому: "Проклинай Давида”, – то хто може йому сказати: "Чому ти так робиш?”» І каже Давид до Авішая і до всіх своїх слуг: «Дивіться, ось мій син, що вийшов з мого тіла, наставився на моє життя, то скільки більше оцей веніяминянин? Лишіть його, нехай проклинає, бо це Господь звелів йому. Може, Господь зглянеться на моє горе й віддасть мені добром замість сьогоднішнього прокльону». І йшов Давид із своїми людьми дорогою далі.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 3, 2-3. 4-5. 6-7

Встань, о мій Боже, і зішли спасіння

Господи, чому стало так багато тих, хто мені біль спричиняє? *
Багато тих, які повстають проти мене!
Багато душі моїй кажуть: *
«Нема йому спасіння в Богові».

А Ти, Господи, – щит, що оточує мене, моя слава; *
Ти – Той, хто підносить мою голову.
Своїм голосом до Господа я волаю, *
і Він дає відповідь мені зі своєї гори святої.

Я ліг, спав і прокинувся, *
бо Господь мені допомагає.
Тож і й десятків тисяч людей я не побоюся, *
які звідусіль мене оточили.

Спів перед Євангелієм
Лк 7, 16

Алілуя, алілуя, алілуя
Великий пророк з’явився між нами,
і Бог свій народ відвідав!
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мк 5, 1-20

† Читання святого Євангелія від Марка

Того часу Ісус зі своїми учнями перепливли на другий бік моря, до землі Гадаринської. А як Він вийшов з човна, зненацька перестрів Його біснуватий чоловік з гробниць. Жив він у тих гробницях, і ніхто не міг його скувати навіть ланцюгами, бо часто в’язали його путами й кайданами, та він розривав кайдани і нищив пута, і ніхто не міг його приборкати; і завжди, вночі та вдень, він перебував у гробницях і в горах, кричав і бився об каміння. Та коли він здалека побачив Ісуса, то прибіг і поклонився Йому. І, закричавши гучним голосом, каже: «Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!» Оскільки Він говорив йому: «Нечистий духу, вийди з людини!» Ісус запитав його: «Яке твоє ім’я?» Той каже Йому: «Легіон моє ім’я, – бо нас багато!» І дуже благав Його, щоб не виганяв їх з цієї околиці. Паслося ж там на горі велике стадо свиней. І просили Його, кажучи: «Пошли нас у свиней, щоб у них увійшли ми!» І Він дозволив їм. Тож повиходили нечисті духи, увійшли у свиней, і кинулося стадо – десь зо дві тисячі – з кручі в море та втопилося в морі. А ті, хто їх пас, втекли й сповістили в місті та в селах. І люди вийшли побачити, що сталося. І приходять до Ісуса, і бачать, що біснуватий – той, хто мав легіон, – сидить одягнений і при своєму розумі; й вони злякалися. Розповіли ж їм очевидці, що сталося з біснуватим, і про свиней. І почали благати Його покинути їхню околицю. І коли Він сідав у човен, то просив Його біснуватий, щоби бути з Ним. Та Він йому не дозволив, але сказав йому: «Іди до свого дому, до своїх, і сповісти їм, що для тебе Господь зробив, як змилосердився над тобою!» Тож пішов він та й почав проповідувати в Десятимісті про те, що зробив для нього Ісус, і всі дивувалися.

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Прп. й богоносного Антонія Великого

Ап. – Як. 53 зач.; 2, 14-26.

14. Яка користь, мої брати, коли хтось каже, що має віру, але діл не має? Чи може його спасти віра? 15. Коли брат або сестра будуть нагі й позбавлені засобів щоденного прожитку, 16. і хтонебудь з вас до них скаже: «Йдіть собі з миром, грійтеся та годуйтесь», і не дасть їм потрібного для тіла, то що це допоможе? 17. Так само й віра, коли діл не має, мертва сама в собі. 18. Та хтонебудь скаже: «Ти маєш віру, а я маю діла. Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру.» 19. Ти віруєш, що Бог один? - Добре робиш. І біси вірують, та тремтять. 20. Хочеш знати, безглуздий чоловіче, що віра без діл не приносить плоду? 21. Авраам, наш батько, чи не ділами виявився праведним, коли був приніс на жертовник Ісаака, свого сина? 22. Бачиш, що віра співдіяла з його ділами, і його віра удосконалилася ділами. 23. Так здійснилося Писання, яке каже: «Авраам повірив Богові, і це зараховано йому за праведність», і він був названий приятелем Божим. 24. Ви бачите, що чоловік оправдується ділами, не тільки вірою. 25. Так само й Рахав, блудниця, чи ж не ділами оправдалася, прийнявши посланців і випустивши їх іншим шляхом? 26. Як тіло без душі мертве, так само й віра без діл мертва.

Єв. – Мр. 48 зач.; 10, 46-52.

46. І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. 47. Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: "Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!" 48. Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!" 49. Ісус же спинивсь і каже: "Прикличте його!" Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: "Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе." 50. Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса. 51. Ісус, до нього звернувшись, каже: "Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?" А сліпий йому: "Учителю мій, - щоб я бачив!" 52. Сказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.

Літ.: Св.: Ап. – Євр. 335 зач.;13, 17-21.

17. Слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують ваші душі, за які мають звіт дати; щоб вони це робили з радістю, а не зідхаючи, - бо це для вас некорисно. 18. Молітеся за нас, бо нам здається, що маємо добре сумління, бажаючи у всьому поводитись добре; 19. тим більше ж прошу вас це робити, щоб якнайскоріше мене вам повернено. 20. Нехай Бог миру, що підняв з мертвих того, хто кров'ю вічного завіту став великим Пастирем овець, - Господа нашого Ісуса, - 21. зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, здійснюючи у вас те, що йому любе через Ісуса Христа, якому слава по віки вічні. Амінь.

Єв. – Лк. 24 зач.; 6, 17-23.

17. Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла. 20. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: "Блаженні вбогі, - бо ваше Царство Боже. 21. Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись. 22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради. 23. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.

http://www.credo-ua.org