Римо-кат.: Понеділок ХХХІ тижня протягом року

Греко-кат.: ап. і єв. Луки

Римо-католицький календар

Понеділок ХХХІ тижня протягом року

Перше читання
Рим 11, 29-36

Читання з Послання святого Павла Апостола до римлян

Брати! Боже покликання та дари – непохитні. Бо як ви колись не корилися Богові, а тепер помилувані через їхній непослух, так і вони нині не покорилися задля милосердя над вами, щоб тепер і вони самі були помилувані. Тож Бог замкнув усіх у непокорі, щоб усіх помилувати. О, глибино багатства, премудрості й знання Божого! Які незбагненні Його суди і недослідимі Його дороги! Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був порадником Йому? Хіба хтось дав Йому щось наперед, щоб воно було повернуто йому назад? Адже все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.

Слово Боже

Псалом респонсорійний Пс 69(68)

Почуй мій голос в милосерді своїм

Я ж бідний і страждаю; *
спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.
Я прославлятиму ім’я Боже в пісні *
Й із подякою Його величатиму.

Побачать те покірні й звеселяться *
Хай живе серце ваше, ви, що слухаєте Бога.
Бо Господь вислуховує нещасних, *
і в’язнями своїми не погордує.

Бо Бог Сіон врятує і відбудує міста Юди, *
і вони житимуть там, і ним заволодіють.
Потомство слуг Його візьме Його у спадщину, *
і ті, що люблять Бога, житимуть у Ньому.

Спів перед Євангелієм
Йо 8, 31б-32

Алілуя, алілуя, алілуя
Коли ви перебуватимете в Моїм слові,
ви дійсно будете учнями Моїми
і спізнаєте правду, і правда визволить вас.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 14, 12-14

† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу Ісус промовив до фарисея, який запросив Його: «Коли ти справляєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ані своїх братів, ані своїх родичів, ані багатих сусідів, щоб і вони тебе колись запросили, – і в цьому буде тобі винагорода. Але коли влаштовуєш гостину, клич бідних, слабких, кривих, сліпих, – і будеш блаженний, бо не мають чим тобі віддати; віддасться ж тобі у воскресінні праведних».

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

ап. і єв. Луки

Ап. – Флп. 248 зач.; 4, 10-23.

10. Я вельми зрадів у Господі, що ваші старання про мене знову нарешті ожили, - ви про те старалися, та нагоди вам бракувало. 11. Я кажу це не тому, що терплю злидні, бо я навчився задовольнятись тим, що маю. 12. Умію бути в упокоренні, умію бути і в достатку: в усьому й в усіх обставинах я звик і насичуватися, і голодувати, жити в достатках і терпіти злидні. 13. Я можу все в тому, хто укріплює мене. 14. Однак, ви все ж таки зробили добре, що взяли участь у моїй скорботі. 15. І ви, филип'яни, знаєте, що на початку євангельської проповіді, коли я вийшов був з Македонії, крім одних вас, ніяка Церква не брала участи в даванні і прийманні, 16. бо й у Солунь ви раз і вдруге вислали були мені на потреби. 17. Не те, щоб я шукав дарів, я бо шукаю плоду, що множиться на вашу користь. 18. Я одержав усе, і маю надто. Мені доволі всього, відколи я дістав від Епафродита вашу милостиню, - пахощі солодкі, жертву приємну, Богові вгодну. 19. За те мій Бог виповнить усі ваші потреби, за багатством своїм, у славі, у Христі Ісусі. 20. А Богові й нашому Отцеві слава на віки вічні! Амінь. 21. Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас брати, які зо мною. 22. Вітають вас усі святі, а особливо з цісарського дому. 23. Благодать Господа нашого Ісуса Христа хай буде з духом вашим! Амінь.

Єв. – Лк. 33 зач.; 7, 36-50.

36. Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. 37. Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку 38. і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами. 39 Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його: це ж грішниця! 40. Тоді Ісус заговорив до нього: "Симоне, маю тобі щось сказати.” Той відповів: "Кажи, Учителю”. 41. "Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят. 42. А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?” 43. Озвався Симон і каже: "Гадаю, той, якому подарував більше.” Ісус сказав до нього: "Ти судив добре.” 44. І, обернувшися до жінки, промовив до Симона: "Ти бачиш оцю жінку? Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям. 45. Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги. 46. Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги. 47. Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.” 48. Потім сказав до жінки: "Прощаються тобі гріхи.” 49. І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: "Хто це такий, що й гріхи відпускає? 50. До жінки ж він промовив: "Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.”

Ап. – Ап. – Кол. 260 зач.; 4, 5-9; 14; 18.

5. Поводьтеся мудро з тими, що назовні, використовуючи нагоду. 6. Ваша розмова нехай завжди буде люб'язна та приправлена сіллю, щоб знали, як треба вам кожному відповідати. 7. Щодо мене, то вас повідомить про все Тихик, любий брат, вірний слуга і співробітник у Господі. 8. Його я до вас, власне, на те й вислав, щоб ви довідалися про наші справи та щоб він утішив серця ваші, 9. разом з Онисимом, вірним та любим братом, котрий є з-між вас. Вони скажуть вам про все, що діється тут. 14. Вітає вас Лука, любий лікар, та Димас. 18. Привіт моєю, Павловою, рукою. Пам'ятайте про мої кайдани. Благодать хай буде з вами!

Єв. – Лк. 51 зач.; 10, 16-21.

16. Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.” 17. Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: "Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.” 18. Він же сказав їм: "Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба. 19. Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу - й ніщо вам не пошкодить. 20. Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.” 21. Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: "Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.

http://www.credo-ua.org