Греко-кат.: Прпмчц. Євдокії

Римо-католицький календар

Середа ІІІ тижня Великого Посту

Перше читання
Втор 4, 1. 5-9

Читання з Книги Второзаконня

Мойсей промовив до народу, кажучи: "Послухай же тепер, Ізраїлю, про заповіді й про рішення, які навчав я вас виконувати, щоб ви жили й увійшли та й заволоділи землею, яку дає вам Господь, Бог батьків ваших. Ось глянь, навчав я вас заповідей і рішень, як це заповідав мені Господь, Бог мій, щоб ви виконували їх точно в землі, до якої прийдете, щоб її зайняти. Пильнуйте ж і виконуйте їх, бо це стане немов би ваша мудрість і ваш розум перед очима народів, які чутимуть про всі ці установи, щоб вони говорили: "Справді, мовляв, мудрі й розумні люди – оцей великий народ!” Бо ж де на світі такий великий народ, що мав би таких близьких до себе богів, як Господь, Бог наш, коли тільки закликаємо Його? Де на світі такий великий народ, що мав би такі справедливі установи й рішення, як увесь цей закон, що його я сьогодні даю? Тільки бережися та зважай добре, щоб ти не забув усього того, що бачив на власні очі, та й щоб воно міцно засіло в твоєму серці по всі дні твого життя; ти перекажеш це твоїм синам і синам твоїх синів”.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 147, 12-13. 15-16. 19-20

Єрусалиме, Господа оспівуй

Слав Господа, Єрусалиме! *
Хвали, Сіоне, Бога твого!
Бо Він укріпив брам твоїх засуви, *
благословив дітей твоїх посеред тебе.

Він посилає свій глагол на землю, *
слово Його несеться швидко.
Він дає сніг, як вовну; *
як попіл, іній розсипає.

Він Якові звістив своє слово, *
Ізраїлеві свої присуди й свої устави.
Ніякому народові Він не вчинив так, *
і присудів своїх Він не явив їм.

Спів перед Євангелієм
Йн 6, 63б. 68б

Слава Тобі, Слово Боже
Слова Твої, Господи, – дух і життя,
У Тебе слова життя вічного.
Слава Тобі, Слово Боже

Євангеліє
Мт 5, 17-19

† Читання святого Євангелія від Матея

Того часу Ісус сказав до своїх учнів: "Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити. Воістину кажу вам: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне, – все збудеться. Якщо хтось порушить одну з цих найменших заповідей і так навчить людей, – він найменшим назветься в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному”.

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Прпмчц. Євдокії
Вечірня з Літургією Напередосвячених Дарів

Іс. 9. 9 - 10. 4

9. «Упала цегла, збудуємо з каміння: вирубано сикомори, заступимо їх кедром.» 10. Але Господь підняв на нього його супостатів і збудив його противників : 11. Арама зі сходу, а філістимлян із заходу, і пожирають вони Ізраїля повним ротом. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята. 12. Та все ж таки народ не повернувся до того, хто його бив, і не шукав Господа сил. 13. Тоді Господь відтяв в Ізраїля одного дня голову й хвоста, пальму й тростину. 14. Старець і знатний - то голова; а пророк- що навчає неправди, то хвіст. 15. Провідники цього народу зводять його з дороги, і тії, що дали себе вести, загинули. 16. Тим то не матиме Господь утіхи з його хлопців, над сиротами й вдовами його не буде мати жалю, бо всі вони безбожні й злосливі; на устах у кожного безглуздя. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята. 17. Бо злоба розгорілася вогнем, що пожирає тернину і глоди колючі та палить нетрі в ліоі, що аж стовпами дим іде вгору. 18. Гнів Господа сил спалив землю, і народ став здобиччю вогню; ніхто не щадить і брата свого. 19. Гризуть направо, і все голодні; їдять наліво, та не ситі; кожен їсть тіло ближнього свого: 20. Манассія - Ефраїма, Ефраїм -Манассію, обидва разом проти Юди; але по тому всьому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята. 1. Горе тим, що несправедливі видають закони, що пишуть приписи жорстокі, 2. щоб відправляти вбогих без правосуддя, щоб позбавляти права бідних у моїм народі, щоб з удовиць користь тягнути та сиріт обдирати, 3. І що ви чинитимете, як прийде кара, коли насуне погибель здалека? До кого вдастеся по допомогу? Де дінете ви скарби ваші? 4. І не залишиться вам нічого, хіба зігнутись поміж бранців та полягти між убитими. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.

Бут. 7. 6-9

6. Було ж Ноєві шістсот років, як стався потоп на землі. 7. І ввійшов Ной, сини його, жінка його й жінки синів його з ним у ковчег перед потопом вод. 8. З чистої скотини і з нечистої скотини, з птаства й зо всього, що повзає по землі, 9. прийшли до Ноя в ковчег по парі, самець і самиця, як велів Бог Ноєві.

Прип. 9. 12-18

12. Коли ти мудрий, мудрий для себе; коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того. 13. Дурнота - пустотлива, недбала, не відає нічого. 14. Сидить біля дверей свого будинку, на троні, на висотах у місті, 15. щоб кликати перехожих; що дорогою собі простують. 16. "Хто невіглас, нехай сюди заверне”, а безумному вона каже: 17. "Вода украдена солодка, і смачний хліб схований!” 18. А він і не знає, що там тіні і що її гості в самій глибині Шеолу.

http://www.credo-ua.org