Римо-католицький календар
Середа ІІ звичайного тижня
Перше читання
1 Сам 17, 32-33. 37. 40-51
Читання з Першої Книги Самуїла
Тими днями Давид сказав до Саула: «Нехай ніхто не падає духом із-за
нього! Слуга твій виступить і буде битися з тим філістимлянином!» Саул
же Давидові: «Не тобі виходити проти цього філістимлянина, щоб із ним
битись, бо ти ще хлопець, а він вояк із молодощів». Давид же сказав:
«Господь, який врятував мене з левиних та ведмежих лап, врятує мене і з
рук цього філістимлянина». Тоді Саул сказав до Давида: «Іди, й нехай
Господь буде з тобою!» Узяв же Давид в руку палицю, вибрав з потоку
п’ять камінців гладеньких, поклав їх у пастушу торбу, що мав при собі, і
з пращею в руці почав наближатися до філістимлянина. А філістимлянин
також підходив дедалі ближче до Давида, і щитоносець попереду нього.
Споглянув філістимлянин і, побачивши Давида, погордував ним, бо був він
ще хлопець, русявий, гарний з виду. Філістимлянин і каже до Давида: «Чи ж
я тобі пес, що ти йдеш на мене з палицями?» І прокляв філістимлянин
Давида своїми богами. І мовив філістимлянин до Давида: «Ходи до мене
сюди, я віддам твоє тіло птицям небесним і польовим звірям». А Давид
відповів філістимлянинові: «Ти йдеш на мене з мечем і довгим списом і
коротким. Я ж іду на тебе в ім’я Господа Сил, Бога ізраїльських лав,
якого ти зневажив. Сьогодні ж таки Господь видасть тебе в мої руки, я
тебе вб’ю, відсічу голову від твого тіла і дам твій труп і трупи
філістимлянського війська – таки сьогодні! – птаству небесному й дикому
земному звірю, і взнає вся земля, що є Бог у Ізраїля. І ввесь цей збір
взнає, що не мечем і списом Господь дає перемогу, що війна Йому належить
і що Він вас видав нам у руки». І от як філістимлянин рушив і, йдучи,
насувався проти Давида, цей швидко вибіг із лав назустріч
філістимлянинові, сягнув рукою до торби, взяв із неї камінь, метнув ним з
пращі й поцілив у лоба філістимлянинові. Камінь застряг у нього в лобі,
й він упав лицем об землю. Отак Давид подужав філістимлянина каменем і
пращею, убив його на смерть: меча ж не було в руках Давида. Підбіг Давид
і, ставши над філістимлянином, ухопив його меча, вийняв з піхви й
завдав йому смерть, відтявши йому голову. Філістимляни ж, побачивши, що
богатир їхній мертвий, метнулися втікати.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 144(143), 1аб. 2аб. 9-10
Благословенний Бог – моя твердиня!
Благословенний Господь, *
Він – моя скеля,
що вишколює мої руки до бою, *
а до війни – мої пальці.
Він – моя милість, моя охорона, мій притулок, *
мій визволитель і щит мій.
На Нього я покладаю надію, *
Він підпорядковує мені народ мій.
Боже, заспіваю Тобі нову пісню, *
на десятиструнному псалтирі Тобі заграю,
що даєш царям порятунок, *
від згубного меча спасаєш Давида, раба свого.
Спів перед Євангелієм
Мт 4, 23
Алілуя, алілуя, алілуя
Ісус проповідував Євангеліє Царства
та зцілював всяку хворобу в народі.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 3, 1-6
† Читання святого Євангелія від Марка
Того часу Ісус прийшов знову до синагоги. А там був чоловік, який мав
суху руку. Тож стежили за Ним, чи зцілить його в суботу, щоб Його
звинуватити. І каже чоловікові, який мав суху руку: «Стань посередині». А
їх запитує: «В суботу годиться робити добро чи робити зло, душу спасти
чи погубити?» Вони ж мовчали. І, глянувши на них з обуренням, засмучений
закам’янілістю їхніх сердець, Він каже чоловікові: «Простягни руку!»
Той простягнув – і його рука стала здоровою. І вийшли фарисеї, і відразу
ж разом з іродіянами зібрали раду проти Нього, як Його погубити.
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
Навечір’я Богоявлення
мчч. Теопемпта й Теони
прп. Синклитікії Олександрійської
Ап. – 1 Кор. 143 зач.; 9, 19 – 27
19. Бувши від усіх вільний, я став усім слугою, щоб ще більше їх
придбати. 20. Я став для юдеїв як юдей, щоб юдеїв придбати; для тих, що
під законом, я став як під законом, - хоч сам я не під законом, - щоб
тих, що під законом, придбати. 21. Для тих, що без закону, я став як без
закону, хоч я і не був без Божого закону, бувши під законом Христовим,
щоб придбати тих, які без закону. 22. Для слабких я став як слабкий, щоб
слабких придбати. Для всіх я став усім, щоб конче деяких спасти. 23.
Усе я роблю заради Євангелії, щоб став я співучасником її. 24. Хіба не
знаєте, що ті, які біжать на перегонах, біжать усі, але лиш один бере
нагороду? Біжіть так, щоб її осягнути! 25. Кожний змагун стримується від
усього; однак ті, щоб тлінний вінець здобути, а ми - нетлінний. 26. Тож
і я біжу, та не як навманці; веду кулачний бій, не як повітря б'ючи,
27. а умертвляю своє тіло і поневолюю, щоб, проповідуючи іншим, я сам,
бува, не став непридатним.
Єв. – Лк. 9 зач.; 3, 1 – 18
1. П'ятнадцятого року правління кесаря Тиверія, коли Понтій Пилат був
правителем Юдеї, Ірод - четверовласником Галилеї, Филип же, його брат,
четверовласником краю Ітуреї та Трахонітіди, а Лісаній четверовласником
Авілени, 2. за первосвящеників Анни та Каяфи, слово Боже було до Йоана,
сина Захарії, в пустині. 3. І він ходив по всій околиці йорданській,
проповідуючи хрищення покаяння на прощення гріхів, 4. як писано в книзі
віщувань пророка Ісаї: "Голос вопіющого в пустині: Готуйте путь
Господню, вирівняйте стежки його. 5. Кожна долина заповниться, кожна
гора й горб знизиться, нерівне вирівняється, дороги вибоїсті стануть
гладкі, 6. а кожна людина побачить спасіння Господнє.” 7. Він, отже,
говорив до людей, що приходили христитися до нього: "Гадюче поріддя! Хто
вам вказав утікати від настигаючого гніву? 8. Чиніть плоди, достойні
покаяння, і не беріться говорити собі: Маємо за батька Авраама. Кажу бо
вам, що Бог з цього каміння може підняти дітей для Авраама. 9. Ба вже і
сокира прикладена до кореня дерев: кожне бо дерево, що не приносить
доброго плоду, буде зрубане та вкинуте в вогонь.” 10. Люди питали його:
"Що ж нам робити?” 11. Він відповів їм: "Хто має дві одежі, нехай дасть
тому, що не має. А хто має харч, нехай так само зробить.” 12. Прийшли
також митарі христитись і йому мовили: "Учителю, що маємо робити?” 13. А
він сказав їм: "Нічого більше понад те, що вам призначено, не робіть.”
14. Вояки теж його питали: "А ми що маємо робити?” Він відповів їм:
"Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою
платнею.” 15. А із-за того, що люди вижидали (Месії), кожен сам у собі
розмірковував про Йоана, чи не він часом Христос. 16. Йоан, звертаючись
до всіх, озвався: "Я вас хрищу водою, але йде сильніший від мене, якому я
негідний розв'язати ремінь від взуття. Той буде вас христити Духом
Святим і вогнем. 17. Його лопата в руці в нього, щоб вичистити тік свій і
зібрати пшеницю в свою клуню, а полову спалити вогнем невгасимим.” 18.
Навчаючи ж багато й іншого, він звіщав народові Добру Новину
http://www.credo-ua.org