Греко-кат.: Прп. і ісп. Теофілакта, єп. Нікомидійського

Римо-католицький календар

Середа IV тижня Великого Посту

Перше читання
Іс 49, 8-15

Читання з Книги пророка Ісаї

Так говорить Господь: "Я вислухаю тебе в час сприятливий, у день спасіння тобі допоможу. Я збережу тебе і поставлю тебе у завіт народу, щоб обновити землю, щоб розділити спустошену спадщину, щоб сказати в’язням: Виходьте! А тим, що в пітьмі: Покажіться! Вони пастимуться при дорогах; їхні пасовиська будуть по всіх верховинах. Ні голоду, ні спраги не зазнають; не вдарить на них ні палаючий вітер, ані сонце, бо той, що жалує їх, буде їх водити, приведе їх на джерела водні. Зроблю дорогами всі гори, шляхи будуть піднесені. Ось ці приходять іздаля, ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни”. Ликуйте, небеса, радуйся земле, гукайте весело, ви, гори, бо Господь утішив свій люд і змилосердився над його пригніченими. А Сіон сказав: "Господь мене покинув, забув мене Владика мій!” Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, Я тебе не забуду”.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 145(144), 8-9. 13вд-14. 17-18 (П.: пор. 8а)

Господь ласкавий, повен милосердя

Господь ласкавий і милосердний, *
повільний до гніву й милістю великий.
Добрий Господь до всіх, *
і його милосердя перед усіма Його ділами.

Вірний Господь у всіх своїх глаголах, *
святий у всіх своїх творіннях.
Господь підтримує всіх тих, що падають, *
і всіх зігнутих підводить.

Справедливий Господь у всіх своїх дорогах *
і милостивий у всіх своїх ділах.
Близько Господь до всіх, які до Нього взивають, *
до всіх тих, що до Нього взивають по правді.

Спів перед Євангелієм
Йн 11, 25а 26

Слава Тобі, Царю віків
Я – життя і воскресіння,
хто в Мене вірує – не вмре повіки.
Слава Тобі, Царю віків

Євангеліє
Йн 5, 16-30

† Читання святого Євангелія від Йоана

Юдеї переслідували Ісуса й намагалися Його вбити за те, що оздоровив в суботу. Ісус же відповів їм: Мій Отець працює дотепер, – працюю і Я. Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав своїм Отцем, роблячи себе рівним Богові. У відповідь Ісус говорив їм: Воістину, воістину кажу вам: Син не може робити нічого сам від себе, а тільки те, що бачить, як Отець робить; що Він робить, – те й Син також робить. Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися. Отож, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє, оскільки Отець не судить нікого, але весь суд передав Синові, щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, який Його послав. Воістину, воістину кажу вам, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя. Воістину, воістину кажу вам, що надходить час, – і він вже є, – коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. Бо як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати в Собі життя. І дав Йому владу і суд чинити, бо він є Сином Людським. Не дивуйтеся цьому, бо надходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос; і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, – у воскресіння суду. Не можу Я сам від себе робити нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю своєї волі, але волі Того, Хто Мене послав, – Отця.

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Прп. і ісп. Теофілакта, єп. Нікомидійського
Вечірня з Літургією Напередосвячених Дарів

Іс. 26, 21 - 27, 9

21. Бо ось Господь виходить із свого місця карати мешканців землі за їхню провину. І земля видасть кров, що ввіссала в себе, і не таїтиме більше своїх убитих.» 1. Того дня Господь скарає своїм мечем, твердим, великим і потужним, Левіятана, швидкого змія, Левіятана, верткого змія, і вб'є потвору, що у морі. 2. Того дня скажуть: «Любий виноградник - співайте про нього!» 3. «Я, Господь - його сторож. Я щохвилини його поливаю і, щоб нічого з ним не сталось, я стережу його вночі і вдень. 4. Я більш не маю гніву. А якщо б були в ньому будяки й тернина, то я пішов би на них боєм, спалив би їх усіх до одного. 5. Хібащо він буде шукати захисту в мене, схоче укласти мир зо мною, - нехай же укладе мир зо мною!» 6. У майбутньому Яків закоріниться - Ізраїль зацвіте й вижене бруньки, сповнить світ плодами. 7. Хіба Господь бив його так, як бив тих, що його били? Чи вбивав його так, як убивав тих, що його вбивали? 8. Він його покарав вигнанням, виселенням; він його викинув подувом своїм сильним у день східнього вітру. 9. Ось так спокутується злочин Якова; такий буде ввесь плід, коли зніметься гріх із нього; він зітре все каміння жертовників, немов вапно, на порох стерте. Ашери й стовпи на честь сонця вже не встануть більше.

Бт.9, 18 - 10, 1

18. Сини ж Ноя, що вийшли з і ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам був батько Ханаана. 19. Троє оцих були сини Ноя і від них заселилась уся земля. 20. Ной почав порати землю і насадив виноградник. 21. Та й випив він вина й і упився в своїм наметі так, що й обнажився. 22. Побачив же Хам, родоначальник Ханаана, що батько тілом світить, та й заходився оповідати про те своїм братам на дворі. 23. Тоді взяли Сим і Яфет накривало собі на плечі і, підступивши спинами, прикрили наготу батька свого; обличчя ж їх були обернені від нього, то й не бачили наготи батька. 24. І прокинувся Ной від вина свого та й довідався, що вчинив з ним його підстарший син 25. і сказав: "Проклятий нехай буде Ханаан! Останнім рабом нехай він буде своїм братам!" 26. Ще й додав: Благословен Господь, Бог Сима! Нехай Ханаан буде рабом його! 27. Нехай поширить Бог Яфета, нехай живе в шатрах Сима! А Ханаан нехай буде рабом їх. 28. Після потопу жив Ной 350 років. 29. Усього ж прожив Ной 950 років і аж тоді вмер. 1. Ось потомки синів Ноя: Сима, Хама та Яфета, в яких народилися сини по потопі.

Прип. 12, 23 - 13, 9

23. Розумний чоловік приховує знання, а серце дурних проголошує дурноту. 24. Рука трудящих пануватиме, лінива - платитиме дань. 25. Журба гнобить серце людини, а добре слово її звеселяє. 26. Друг праведника вивищує; дорога злих на манівці їх зводить. 27. Лінивий не спече влову; найвищий скарб людини - пильність. 28. На стежці справедливости -життя; крива дорога веде до смерти. 1. Мудрий син любить науку, насмішник не слухає напоумлення. 2. Із плоду уст своїх людина добро їстиме; жадання зрадників - насильство. 3. Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель 4. Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; душа ж трудящих насититься. 5. Праведник слова брехливі ненавидить, а злий поводиться безсоромно й ганебно. 6. Безвинного в путях пильнує правда; грішника губить злоба. 7. Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, а той бідного вдає, хоч він і пребагатий. 8. Викуп життя людини - її багатство; бідний же загроженим не почувається. 9. Світло праведних звеселить, а свічка злих погасне.

http://www.credo-ua.org