Римо-кат.: Середа ХХІІ звичайного тижня

Греко-кат.: мч. Луппа, свщмч. Іринея, єп. Ліонського

Римо-католицький календар

Середа ХХІІ звичайного тижня

Перше читання
1 Кор 3, 1-9

Читання з Послання святого апостола Павла до корінтян

Брати, я не міг говорити до вас як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі. Я годував вас молоком, а не твердою їжею, тому що ви не могли їсти, та й тепер ще не можете, бо ви ще тілесні. Адже коли між вами є заздрість і суперечки , то хіба ви не тілесні, хіба ви не поводитеся по-людському? Бо коли хтось каже: «Я – Павлів», а інший: «Я – Аполлонів», то чи ж ви не тілесні люди? Хто такий Аполлос? Або хто Павло? Вони тільки служителі, через яких ви повірили, – кому скільки вділив Господь. Я посадив, Аполлос поливав, та зростив Бог. Тому ні той, хто садить є чимось, ні той, хто поливає, лише Той, хто вирощує – Бог. Хто садить і хто поливає, є одне; кожний одержить особисту нагороду згідно зі своєю працею. Бо ми є Божими співпрацівниками; ви є Божою нивою, Божою будівлею.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 33, 12-13. 14-15. 20-21 Народ блаженний, що його Бог вибрав

Блаженний народ, для якого Господь є Його Богом, – *
народ, якого Він обрав собі у спадок.
Господь поглянув з неба *
і усіх людських синів побачив.

Він глядить зі своєї оселі *
на всіх, що землю населяють.
Той, хто кожному з ни сотворив серце, *
діла всі їхні знає.

Наша душа очікує Господа – *
Він наш помічник і оборонець.
Адже в Ньому розвеселиться наше серце, *
бо ми надіємось на Його святе Ім’я.

Спів перед Євангелієм
Лк 4, 18

Алілуя, алілуя, алілуя
Господній Дух на мені,
послав мене нести Добру Новину бідним.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 4, 38-44

† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу, вийшовши із синагоги, Ісус увійшов у дім Симона. Симонова теща була у великій гарячці. І Його просили за неї. Ставши над нею, Він наказав гарячці, й вона залишила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм. Коли ж заходило сонце, всі, які мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх. Виходили біси з багатьох, викрикуючи й гукаючи: «Ти – Син Божий!» Та Він їм забороняв і не давав говорити, бо вони знали, що Він Христос. Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А люди шукали Його, і коли знайшли, стримували Його, щоб Він не залишав їх. А Він сказав їм: «І іншим містам Мені належить благовістити Боже Царство, бо на те Я посланий». І Він проповідував по юдейських синагогах.

Слово Господнє

Греко-католицький календар

мч. Луппа
свщмч. Іринея, єп. Ліонського

Ап. – 2 Кор. 197 зач.; 13, 3-13.

3. Ви бо шукаєте доказу, що у мені говорить Христос, який супроти вас не безсильний, а сильний між вами. 4. Його ж розп'ято з-за немочі, але він живе з Божої сили. Та й ми, хоч і немічні в ньому, однак будемо з ним жити з Божої сили супроти вас. 5. Досліджуйте самих себе, чи ви у вірі; випробовуйте самих себе. Хіба не знаєте самі по собі, що Ісус Христос у вас перебуває? Хіба ви не випробувані! 6. Та, сподіваюся, ви спізнаєте, що ми не є невипробувані. 7. Ми молимося до Бога, щоб ви ніякого зла не чинили, - не, щоб ми з'явились випробувані, але щоб ви добро чинили, навіть якби ми самі з'явилися невипробувані. 8. Бо ми не можемо нічого проти правди, а лиш за правду. 9. Ми бо радуємося, коли ми немічні, ви ж - міцні. Власне про це ми й молимося, про вашу досконалість. 10. Тому й пишу вам це, не бувши поміж вами, щоб, коли прийду, не вживати строгости силою влади, яку дав мені Господь на те, щоб будувати, а не руйнувати. 11. А втім, брати, радійте, прагніть до досконалости, підбадьорюйтеся, будьте однієї думки, живіть мирно, і Бог любови та миру буде з вами. 12. Вітайте один одного святим цілунком. Всі святі вас вітають. 13. Благодать Господа Ісуса Христа й любов Бога і причастя Святого Духа з усіма вами!

Єв. – Мр. 18 зач.; 4, 35-41.

35. Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: "Перепливімо лишень на той бік!" 36. І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним. 37. І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався. 38. А він був на кормі, - спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: "Учителю, тобі байдуже, що гинемо?" 39. Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: "Замовкни! Ущухни!" І затих вітер, і залягла велика тиша. 40. Тоді сказав до них: "Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?" 41. І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: "Хто це такий, що йому вітер і море послушні?"

http://www.credo-ua.org