П’ятниця V тижня Великого Посту

Перше читання

Єз 37, 21-28

Читання з Книги пророка Єзекиїла

Так говорить Господь Бог:

            «Ось Я заберу синів Ізраїля з-поміж народів, між якими розійшлись, і позбираю їх звідусіль, і приведу їх у їхню землю. Я зроблю з них один народ на моїй землі, на горах ізраїльських, і один цар буде над усіма ними царювати; вони не будуть більше двома народами, і не будуть більш розділені на два царства.

            Вони не будуть більш себе сквернити бовванами своїми, гидотами своїми, і всіма гріхами своїми. Я їх вирятую від усіх їхніх відступств, якими вони грішили, і очищу їх і вони будуть моїм народом, а Я - їхнім Богом.

            Слуга мій Давид буде царем над ними, і пастир один буде над усіма ними. Вони в заповідях моїх будуть ходити, і мої установи будуть берегти й їх виконувати. Вони житимуть у країні, що Я дав слузі моєму Яковові, де жили їхні батьки, там будуть жити вони та їхні діти й діти дітей їх, а слуга мій Давид буде князем над ними повіки.

            Я зроблю з ними союз миру; це буде союз вічний з ними. Я їх намножу й поставлю мою святиню серед них навіки. Житло моє буде посеред них, і буду Я їхнім Богом, а вони будуть моїм народом. І взнають народи, що Я, Господь, освячую Ізраїля, як моя святиня буде серед них повіки».

            Слово Боже


Псалом респонсорійний

Єр 31, 10. 11-12аб. 13 (П.: пор. 10г)

Бог береже нас, так як пастир стадо

Ось слухайте, народи, - слово Господнє, - *
оповістіть далеким островам, скажіте:
Той, який Ізраїля розсіяв, його збирає *
й зберігає, як пастир своє стадо.
        
Бо Господь викупив Якова, *
вирятував з рук того, хто дужчий від нього.
І прийдуть і веселитимуться на височині сіонській, *
збігатимуться на Господні блага.

Тоді дівиця звеселиться у хороводі, *
а з нею юнаки та й старші.
Я оберну печаль їхню на радість, *
утішу й звеселю їх по печалі їхній.

          

Спів перед Євангелієм

Єз 18, 31

Хвала Тобі, Слово Боже.
Повідкидайте геть від себе гріхи ваші,
і зготуйте собі нове серце і дух новий.
Хвала Тобі, Слово Боже.

 

Євангеліє

Йн 11, 45-57

+ Слова Євангелія від святого Йоана

            Численні Юдеї, які зійшлися були до Марії, бачивши, що вчинив Ісус, увірували в Нього. Деякі з них, однак, пішли до фарисеїв та й оповіли їм, що вчинив Ісус.

            Зібрали тоді первосвященики та й фарисеї раду й заговорили: «Що робити нам? Силу чудес отой чоловік робить! Якщо залишимо Його так, то всі увірують у Нього, отож нагрянуть римляни, місто наше знищать та й народ наш!» Один же з них, Каяфа, що був первосвященик того року, мовив до них: «Нічого ви не розумієте, то й не здогадаєтеся, що ліпше вам буде, коли один чоловік за народ помре, а не ввесь люд загине».

            Сказав же він так не від себе самого, але, бувши первосвящеником того року, пророкував, що Ісус мав умерти за народ; і не тільки за народ, але й за те, щоб зібрати в одне розкидані діти Божі. Від того, отже, дня ухвалили вони Його вбити.

            Тому не ходив уже Ісус більше відкрито серед юдеїв, а подався звідти в околицю неподалеку пустині, у місто, зване Ефраїм, і перебував там з учнями Своїми.

            А надходила юдейська Пасха, і багато людей з країни прибуло перед Пасхою до Єрусалиму, щоб очиститися. Вони отже шукали Ісуса і, стоявши у храмі, говорили між собою: «Як вам здається? Хіба не прийде Він на свято?»

            Первосвященики ж і фарисеї повеліли, що коли хто знатиме, де Він, то має виказати, щоб Його схопити.

            Cлово Господнє