Римо-кат.: Субота V тижня Великого Посту
Греко-кат.: Кирила, архиєп. Єрусалимського
Римо-католицький календар
Субота V тижня Великого Посту
Перше читання
Єз 37, 21-28
Читання з Книги пророка Єзекиїла
Так говорить Господь Бог: "Ось Я заберу синів Ізраїля з-поміж народів,
між якими розійшлись, і позбираю їх звідусіль, і приведу їх у їхню
землю. Я зроблю з них один народ на моїй землі, на горах ізраїльських, і
один цар буде над усіма нами царювати; вони не будуть більше двома
народами, і не будуть більше розділені на два царства. Вони не будуть
більше себе сквернити бовванами своїми, гидотами своїми, і всіма гріхами
своїми. Я їх вирятую від усіх їхніх відступів, якими вони грішили, і
очищу їх і вони будуть моїм народом, а Я – їхнім Богом. Слуга мій Давид
буде царем над ними, і пастир один буде над усіма ними. Вони в заповідях
моїх будуть ходити, і мої установи будуть берегти й їх виконувати. Вони
житимуть у країні, що Я дав слузі моєму Якові, де жили їхні батьки, там
будуть жити вони та їхні діти й діти дітей їх, а слуга мій Давид буде
князем над ними повіки. Я зроблю з ними союз миру; це буде союз вічний з
ними. Я їх намножу й поставлю мою святиню серед них навіки. Житло моє
буде посеред них, і буду я їхнім Богом, а вони будуть моїм народом. І
взнають народи, що Я, Господь, освячую Ізраїля, як моя святиня буде
серед них повіки”.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс Єр 31, 10. 11-12аб. 13 (П.: пор. 10г)
Бог береже нас так, як пастир стадо
Ось слухайте, народи, – слово Господнє, – *
сповістіть далеким островам, скажіте:
Той, який Ізраїля розсіяв, його збирає *
й зберігає, як пастир своє стадо.
Бо Господь викупив Якова, *
вирятував з рук того, хто дужчий від нього.
І прийдуть і веселитимуться на височині сіонській, *
збігатимуться на Господні блага.
Тоді дівиця звеселиться у хороводі, *
а з нею юнаки та й старші.
Я оберну печаль їхню на радість, *
утішу й звеселю їх по печалі їхній.
Спів перед Євангелієм
Єз 18, 31
Слава Тобі, Слово Боже
Повідкидайте геть від себе гріхи ваші,
і зготуйте собі нове серце і дух новий.
Слава Тобі, Слово Боже
Євангеліє
Йн 11, 45-57
† Читання святого Євангелія від Йоана
Того часу багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив,
повірили в Нього. Деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли їм, що
вчинив Ісус. Зібрали первосвященики й фарисеї раду і говорили: "Що нам
робити? Адже Ця Людина робить багато чудес! Якщо залишимо Його, то всі
повірять у Нього; і прийдуть римляни, і віднімуть у нас і храм, і
народ!” Один же з них, Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав
їм: "Ви нічого не знаєте! Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб Одна
Людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув?” Це він сказав
не від себе, але, будучи того року первосвящеником, пророкував, що Ісус
мав померти за народ, – і не тільки за народ, але щоб і розсіяних Божих
дітей зібрати разом. Отже, з цього дня вони змовилися вбити Його. Ісус
більше не ходив відкрито між юдеями, але пішов звідти в край, що біля
пустелі, до міста, яке називається Єфрем, і там залишався з учнями.
Наближалася юдейська Пасха, і багато людей з країни пішли в Єрусалим
перед Пасхою, щоб очиститися. Шукали тоді Ісуса і, стоячи в храмі,
говорили між собою: "Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?” А
первосвященики та фарисеї видали наказ: якщо хто довідається, де Він
перебуває, щоби доніс, аби схопити Його.
Слово Боже
Греко-католицький календар:
Акафістова субота
Кирила, архиєп. Єрусалимського
Євр. 332 зач.; 9, 24-28
24. Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою
правдивої, а в саме небо, щоб тепер з'явитися за нас перед обличчям
Божим. 25. Та й не на те, щоб принести себе самого багато разів у
жертву, як входить архиєрей щороку в святиню з не своєю кров'ю; 26.
інакше бо він був би мусів багато разів страждати від заснування світу.
Тепер же він раз назавжди з'явився на кінці віків, щоб знищити гріх
своєю жертвою. 27. І як призначено людям раз умерти, потім же суд, 28.
так і Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи
багатьох, а вдруге не заради гріха з'явиться тим, що очікують його на
спасіння.
Богородиці: Євр. 320 зач.; 9, 1-7
1. Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну. 2.
Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення:
він зветься «Святе». 3. За другою ж завісою був намет, званий «Святе
Святих», 4. із золотим жертовником для палення пахучого кадила та
кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з
манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. 5. А зверху над ним
херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер
говорити докладно. 6. І при такому влаштуванні всього цього в перший
намет увіходять завжди священики, виконуючи служби, 7. в другий - раз на
рік - лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і
людські провини.
Мр. 35 зач.; 8, 27-31
27. І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою
розпитував учнів своїх, мовивши до них: "За кого мене люди мають?" 28.
Ті йому й відказали: "Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші
за котрогось із пророків." 29. "А ви, - спитав їх, - що кажете про мене:
хто я?" Озвавсь Петро та й каже до нього: "Ти - Христос." 30. Але
наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.
Богородиці: Лк. 54 зач.; 10, 38-42; 11, 27-28
38. Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка,
Марта на ім'я, прийняла його в хату. 39. Була ж у неї сестра що звалася
Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж
клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: "Господи, чи тобі
байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені
допомогла.” 41. Озвався Господь до неї і промовив: "Марто, Марто, ти
побиваєшся і клопочешся про багато, 42. одного ж потрібно. Марія вибрала
кращу частку, що не відніметься від неї.” 27. Коли він говорив це,
жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: "Щасливе
лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” 28. А він озвався:
"Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”
http://www.credo-ua.org