Римо-кат.: Вівторок ХХІІІ звичайного тижня

Греко-кат.: Усікновення чесної голови чесного і славного пророка, предтечі і Хрестителя Йоана

Римо-католицький календар

Вівторок ХХІІІ звичайного тижня

Перше читання
1 Кор 6, 1-11

Читання з Першого Послання святого апостола Павла до корінтян

Брати! Як наважується хтось із вас, маючи справу з іншим, судитися в неправедних, а не у святих? Хіба ви не знаєте, що святі будуть судити світ? І якщо світ буде судитись вами, то чи не є ви гідними судити набагато менші справи? Чи не знаєте, що ми будемо судити ангелів? То тим більше життєві справи! А ви, маючи життєві судові справи, настановляєте суддями тих, хто нічого не значить у Церкві? На сором вам це кажу. Хіба між вами немає жодного розумного, який міг би розсудити поміж своїми братами? Але брат з братом судиться, та ще й перед невірними! Поразкою для вас є вже те, що маєте між собою судові справи. Чому краще не стерпіти кривди? Чому краще не зазнати втрати? Ви ж, навпаки, самі кривдите і обдираєте, і до того ж братів. Хіба ви не знаєте, що неправедні не успадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні наклепники, ні грабіжники Божого Царства не успадкують. І такими були деякі з вас, але ви обмилися, ви освятилися, ви виправдалися Ім’ям Господа Ісуса Христа і Духом Бога нашого.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 149, 1-2. 3-4. 5-6а і 9б

Благоволить Бог людові своєму.
Або: Алілуя

Заспівайте Господу нову пісню, – *
Йому хвала на святих зібранні.
Нехай своїм Творцем Ізраїль радіє, *
хай пишаються своїм Царем сини Сіону.

Хай хвалять Його Ім’я в хороводах, *
нехай грають Йому на псалтирі й тимпані,
бо Господь свій народ любить *
і прославить покірних спасінням.

Праведні будуть веселитися в славі *
й радітимуть на своїх постелях.
Прославляння Бога на устах їхніх. *
Така слава – для всіх Його вірних.

Спів перед Євангелієм
Йн 15, 16

Алілуя, алілуя, алілуя
Не ви Мене вибрали, але Я вас вибрав,
щоб ви йшли і плід принесли.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 6, 12-19

† Читання святого Євангелія від Луки

Сталося тими днями, що Ісус вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога. А коли настав день, Він покликав cвоїх учнів, вибравши з них Дванадцятьох, яких і назвав апостолами: Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова і Йоана, Филипа й Вартоломея, Матея і Тому, Якова Алфеєвого й Симона, званого Зилотом, Юду Якового та Юду Іскаріотського, який став зрадником. Зійшовши, Він став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з приморського Тира й Сидона, які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а також ті, хто страждав від нечистих духів, – і оздоровлялися. І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього виходила сила й оздоровляла всіх.

Слово Господнє

Греко-католицький календар

Усікновення чесної голови чесного і славного пророка, предтечі і Хрестителя Йоана

Гал. 204 зач.; 2, 21-3, 7.

21. Я не відкидаю Божої благодаті: бо коли законом оправдання, то тоді Христос умер даремно. 1. О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, перед очима в яких був зображений Ісус Христос розп'ятий? 2. Одне лиш хочу від вас знати: Чи ви прийняли Духа завдяки ділам закону, а чи тому, що повірили проповіді? 3. Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом? 4. Невже стільки ви натерпілися марно? Коли б лиш марно! 5. Чи ж той, хто подає вам Духа і творить чудеса між вами, чи ж він робить це завдяки ділам закону, а чи тому, що ви повірили проповіді? 6. Як Авраам "увірував у Бога, і це було зараховано йому за оправдання”, 7. - тож зрозумійте, що тільки віруючі - правдиві сини Авраама.

Єв. – Мр. 22 зач.; 6, 1-7.

1. І вийшовши звідти, прибув у свою батьківщину, а слідом за ним пішли й його учні. 2. Якже настала субота, він почав навчати у синагозі; багато з тих, що його слухали, дивувались, кажучи: "Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками? 3. Хіба ж він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його - хіба не тут між нами?" І брали йому це за зле. 4. Але Ісус промовив до них: "Нема пророка без пошани, - як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі." 5. І неспроможен був створити там ніякого чуда, лише вилікував деяких недужих, поклавши на них руки; 6. і вражений був їхньою невірою. І ходив кругом по селах, і навчав. 7. І покликав дванадцятьох і заходився їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами.

Ап. – Ді. 33 зач.; 13, 25-33.

25. Сповнивши шлях свій, Йоан мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв'язати. 26. Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння. 27. Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи. 28. І хоча й не знайшли ніякої смертельної вини на ньому, вимагали у Пилата вбити його. 29. А коли виконали все, що було про нього написане, знявши його з хреста, поклали до гробу. 30. Та Бог воскресив його з мертвих, 31. і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом. 32. І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим. 33. Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі: Ти - мій син; я сьогодні зродив тебе. -

Єв. – Мр. 24 зач.; 6, 14-30.

14. І зачув цар Ірод, - бо ім'я його стало явним, - і казав, що Йоан Христитель воскрес із мертвих, тим то й чуда діються з-за нього. 15. Інші ж твердили: "То - Ілля!" - а ще інші: "То пророк - один із пророків!" 16. Зачувши про те Ірод, мовив: "То Йоан, якому голову я стяв; він устав із мертвих." 17. Бо той Ірод послав був схопити Йоана і зв'язав його в темниці з-за Іродіяди, жінки Филипа, свого брата, - бо оженився був з нею. 18. Йоан же казав Іродові: "Не личить тобі мати жінку брата твого." 19. Іродіяда ж лютилась на нього й убити його бажала, та не могла, 20. бо Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його. Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче. 21. Як же настав сприятливий день, коли то Ірод на день своїх народин споряджав бенкет для своїх вельмож, тисячників та знатних галилейських, 22. увійшла дочка тієї Іродіяди, танцювала й догодила Іродові та гостям. Цар сказав дівчині: "Проси в мене чого бажаєш, - я дам тобі!" 23. Ще й присягнув їй: "Чого б ти тільки в мене просила, - дам тобі, хоч би й половину мого царства." 24. Вийшла вона та й до своєї матері каже: "Чого маю просити?" Вона ж відповіла: "Голову Йоана Христителя!" 25. І негайно, увійшовши притьмом до царя, попросила дівчина: "Хочу, щоб ти мені дав зараз же на полумиску голову Йоана Христителя." 26. Вельми засмутився цар, та з-за присяги та з огляду на гостей не хотів їй відмовити. 27. Тож послав цар відразу прибічника, наказавши йому принести голову Йоана. Пішов той, стяв його у в'язниці, 28. приніс його голову на полумиску й подав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй. 29. Учні ж його, довідавшись про те, прийшли й узяли його тіло та поклали його у гробі. 30. Апостоли ж зійшлися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали.

Источник: Credo