Римо-кат.: Св. Альберта Великого, єпископа і Вчителя Церкви
(довільний спомин)

Греко-кат.: мчч. Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора й Анемподиста

Римо-католицький календар

Св. Альберта Великого, єпископа і Вчителя Церкви
(довільний спомин)

Перше читання
2 Мак 6, 18-31

Читання з Другої Книги Макавеїв

Був час переслідувань Ізраїля царем Антіохом. Був тоді Єлеазар, один з найвидатніших книжників, муж уже похилий в літах, шляхетним видом; його ж силували їсти свинину, відкривавши йому рота. Та він, воліючи почесну смерть над ганебне життя, подався добровільно на місце тортур, сплюнувши спершу на м’ясо, як це й мали б робити всі, які зважились відкинути те, чого навіть з прив’язання до життя не можна їсти. Ті, що були відрядженні до беззаконного жертвування здавна знавши цього мужа, взяли його набік і почали його намовляти, щоб приніс м’яса, яке можна було йому споживати, сам собі зготував його та й удав начебто він їсть із жертвенного м’яса, згідно з царським наказом, і тим урятував себе від смерти; тож мав би, завдяки давній до них дружбі, зазнати людяного ставлення. Та він прийняв шляхетну поставу, гідну свого віку, старечої поважності, посивілого від невтомного труду волосся, добре вихованої змалку поведінки, особливо ж згідну з святим, Богом установленим законом, то ж не вагавшися, заявив, щоб його послали на другий світ. "Не годиться бо нашому вікові таке вдавати, щоб молодь не думала, що дев’ятдесятилітній Єлеазар перейшов на поганську віру, та через моє лицемірство, з прив’язання до короткого та незначного життя, і сама не збилась з дороги, – а й собі щоб не накликати на старість сорому та безчестя. Ба, навіть якби я й уник тепер людської кари, то рук Вседержителя ні живий, ні мертвий не уникну. Тому коли я тепер помру безбоязно, то виявлюся гідним моєї старости, а для молоді лишу зразок відважної та шляхетної смерти за величні й святі закони”. Це сказавши, він, не вагаючись, пішов на місце тортур. Ті, що вели його й що недавно перед тим були зичливі йому, з-за слів, що їх він висказав, поставились до нього неприхильно, вважали бо ці слова за безумство. Він же, готовий вмерти від ударів, застогнав і мовив: "Господь у своїй святості й у своєму знанні добре відає, що я, мавши змогу звільнитися від смерти, зношу тілом ці гіркі страждання від ударів, душею ж терплю їх радо заради страху, що його маю перед Ним”. Отак Єлеазар помер, лишивши своєю смертю не тільки для молоді, але й для багатьох інших з народу приклад відваги та пам’ятку чесноти.

Cлово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 3, 2-3. 4-5. 6-7

Господь мій і Бог мій завжди дає поміч

О Господи, як багато моїх ворогів, *
багато їх повстали проти мене.
Багато тих, що мені кажуть: *
"Немає йому спасіння в Бозі!”

Але ти, Господи, щит мій навколо мене, *
Ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа, *
і Він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився, – *
бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей, *
що навколо мене обсіли.

Спів перед Євангелієм
Йн 4, 10б

Алілуя, алілуя, алілуя
Бог перший полюбив нас і послав свого сина –
примирення за гріхи наші.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 19, 1-10

† Читання святого Євангелія від Луки

Увійшовши в місто, Ісус переходив через Єрихон. І ось чоловік, якого звали Закхей, – це був старший над митниками і був багатий, – прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту. Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, коли Він там проходитиме. Прийшовши на те місце, Ісус поглянув, побачив його і звернувся до нього: «Закхею, негайно злізай, бо сьогодні потрібно Мені бути в твоєму домі». І він швидко зліз, і прийняв Його, радіючи. А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: «До грішної людини зайшов у гостину!». Встав Закхей і сказав Господеві: «Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо». А Ісус промовив до нього: «Сьогодні завітало спасіння до цього дому, бо й він – син Авраама; адже Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло».

Cлово Господнє

Роздуми до Слова Божого на вівторок ХХХІІІ звичайного тижня

Греко-католицький календар:

мчч. Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора й Анемподиста

1 Сол. 263 зач., 1, 6-10.

6. І ви заходилися наслідувати нас і Господа, прийнявши слово посеред численних утисків, з радістю Святого Духа 7. і, таким чином, ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї. 8. Від вас бо рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та в Ахаї, але ваша віра в Бога розійшлася по всіх усюдах, так що не треба нам і говорити про те. 9. Про нас бо там оповідають, який ми успіх мали у вас і як ви від ідолів повернулися до Бога, щоб служити Богові живому і правдивому 10. та очікувати з неба його Сина, якого він воскресив з мертвих, - Ісуса, що визволює нас від грядучого гніву.

Єв. – Лк. 55 зач.; 11, 1-10.

1. Раз якось він молився в якомусь місці, і як закінчив, сказав до нього один з його учнів: "Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчав своїх учнів.” 2. А він до них промовив: "Коли ви молитесь, кажіть: Отче, нехай святиться твоє ім'я, нехай прийде твоє Царство. 3. Дай нам кожного дня наш хліб щоденний. 4. І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.” 5. Далі до них промовив: "Якби хтось із вас мав приятеля, і той прийшов до нього опівночі Та й сказав до нього: Друже, позич мені три хліби, 6. бо приятель мій прибув до мене з дороги, і я не маю що йому дати, 7. а той зсередини відповів би йому: Не докучай мені, двері вже замкнені, і діти мої зо мною в ліжку; не можу встати й дати тобі, - 8. кажу вам, що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, все ж таки з-за його настирливости підведеться і дасть, скільки той потребує. 9. Отож кажу вам: Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять. 10. Кожний бо, хто просить, одержує; той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють.

http://www.credo-ua.org