Римо-католицький календар

Вівторок ІІ звичайного тижня

Перше читання
1Сам 16, 1-13

Читання з Першої Книги Самуїла

Тими днями Господь сказав до Самуїла: «Доки ти будеш вболівати над Саулом, якого Я відкинув, щоб він не царював над Ізраїлем? Наповни ріг твій олією та йди в дорогу. Я пошлю тебе до Єссея, вифлеємця, бо Я наглянув собі царя між його синами». Самуїл сказав: «Як мені туди йти? Таж як Саул про це почує, вб’є мене!» Господь же мовив: «Візьмеш телицю з собою й скажеш: "Я прийшов принести жертву Господу”. Закличеш Єссея до жертви, й Я вкажу тобі, що ти маєш робити: помажеш мені того, кого Я тобі вкажу». І вчинив Самуїл, що Господь велів. А як прийшов у Вифлеєм, міські старші, стривожені, вийшли йому назустріч й питають: «Чи твої відвідини віщують нам добро?» Той відповів: «Добро! Я прийшов принести жертву Господу. Очистіться й ходіть зі мною на жертву». І він очистив Єссея і його синів та й закликав їх до жертви. Коли ж прийшли, й він побачив Еліява, подумав сам у собі: «Це певне перед Господом Його помазаник!» Але Господь сказав до Самуїла: «Не вважай на його вид та на його високий стан, Я його відкинув. Господь бо не дивиться так, як чоловік: чоловік дивиться на лице, Господь же дивиться на серце». Тоді Єссей прикликав Авінадава й привів його перед Самуїла, та цей сказав: «І цього не вибрав Господь». Потім Єссей привів Шамму, та він сказав: «І цього не вибрав Господь». Отак Єссей привів сім своїх синів до Самуїла, та Самуїл сказав до Єссея: «І цих Господь не вибрав». Тоді Самуїл спитав Єссея: «Чи це всі твої хлопці?» Той відповів: «Є ще найменший, та він пасе вівці». І велів Самуїл Єссеєві: «Пошли за ним, бо ми не сядемо, поки не прийде сюди». Послав він за ним, і привели його. Був же він русявий, гарноокий, вродливий з виду. І повелів Господь: «Устань, помаж, це він». Узяв Самуїл ріг з олією й помазав його посеред його братів. І Дух Господній зійшов на Давида з того дня й на майбутнє. Самуїл же рушив і пішов у Раму.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 89(88)

Своїм слугою Я обрав Давида

Колись Ти сказав у видінні своїм праведним, – *
Ти промовив:
«Я поклав допомогу на сильному, *
Я звеличив вибранця з народу.

Я знайшов Давида, раба свого, *
і помазав його своїм святим єлеєм.
Йому Моя рука допоможе, *
його зміцнить Моє рамено».

Він закличе до Мене: *
«Ти – мій Отець, мій Бог, скеля мого спасіння!»
І Я зроблю його первородним, *
вищим за царів світу.

Спів перед Євангелієм
Пор. Еф. 1, 17-18

Алілуя, алілуя, алілуя
Отець Господа нашого Ісуса Христа
нехай просвітить очі нашого серця,
щоб ми знали, якою є надія нашого покликання.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє Мк 2, 23-28

† Читання святого Євангелія від Марка

Як проходив Ісус у суботу через засіяні ниви, Його учні почали на ходу зривати колоски. А фарисеї казали Йому: «Поглянь, чому вони роблять у суботу те, чого не годиться?» А Він каже їм: «Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо ж зголоднів сам і ті, котрі були з ним? Коли увійшов до Божого дому – за первосвященика Авіятара – і хліби покладання, які не можна було їсти нікому, крім священиків, сам їв і дав тим, котрі з ним були?» І сказав їм: «Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи, тому Син Людський є Володарем і суботи».

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Собор свв. сімдесяти апостолів
Прп. Теоктиста ігумена

Ап. – Як. 54.; 3, 1-10.

1. Нехай, мої брати, між вами не буде багато тих, які хочуть учителями стати, знаючи, що більший засуд приймемо, 2. бо всі ми прогрішуємося чимало. Коли хтось не завинить словом, той муж досконалий, що може загнуздати й усе тіло. 3. Коли вкладаємо гнуздечки коням у рот, "щоб вони нам корилися, ми керуємо всім їхнім тілом. 4. А ось кораблі: хоч і які вони величезні та ще й до того гнані сильними вітрами, а кермуються ж маленьким стерном за волею стерника. 5. Так само і язик: член маленький, а хвалиться великим! Глядіть, який вогонь малий, а запалює величезний ліс! 6. І язик - вогонь, світ неправди! Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним. 7. Усякі роди диких звірів та птахів, гадів та морських потвор були приборкані й приборкуються людським хистом. 8. Язика ж ніхто з людей не може вгамувати: він - зло, що спокою не знає, наповнений смертельною отрутою. 9. Ним ми благословляємо Господа й Отця і ним кленемо людей, що створені на подобу Божу. 10. З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не слід, брати мої, щоб це так було.

Єв. – Мр. 50 зач.; 11, 11-23.

11. І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію. 12. Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів. 13. Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков. 14. І озвавшися, промовив до неї: "Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе!" А учні його чули це. 15. І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, 16. а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм. 17. Навчав він їх і казав їм: "Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!" 18. Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання. 19. Увечері ж вийшов поза місто. 20. Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня. 21. Тоді Петро, згадавши, каже йому: "Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла." 22. Ісус же у відповідь сказав їм: "Майте віру в Бога. 23. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, - то буде йому так.

http://www.credo-ua.org