Вівторок ІІІ тижня Великого Посту

Перше читання

Дан 3, 25. 34-43

Читання з Книги пророка Даниїла

Встав Азарія і, відкривши уста свої серед вогню, помолився і так промовив:

«Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і хвали достойний; ім’я Твоє преславне на всі віки. Не відкидай же нас навіки імени Твого ради, і не розривай завіту Твого. Не забирай від нас милости Твоєї, Авраама Твого улюбленого ради й Ісаака, слуги Твого, й Ізраїля, святого Твого, яким Ти обіцяв був, що розмножиш їхнє потомство, як на небі зорі і як пісок при березі морському.

О, Господи, ми стали менші від усіх народів, принижені ми нині по всій землі гріхів наших ради. Оце тепер нема у нас ні князя, ні вождя, ні пророка, ні всепалення, ні жертви, ні офіри, ні кадила, ні місця, де б приносити первоплоди і знаходити Твоє милосердя.

Якби ж то Ти міг нас прийняти скрушеного серця ради й смиренного духу! Як усепалення баранів та волів, як безліч тучних ягнят, так нехай буде перед Тобою наша жертва нині, що хочемо Тобі принести, бо нема сорому тим, що на Тебе уповають. І нині ми слідуємо за Тобою всім серцем; ми Тебе боїмося і Твоє обличчя шукаємо - не сороми ж нас! Але обходься з нами за Твоєю лагідністю і за Твоєю милістю великою. Вирятуй нас Твоїми чудесами! О Господи, дай славу імені Твоєму!»

Слово Боже

Респонсорійний псалом

Пс 25(24), 4-5. 6-7бв. 8-9 (П.: пор. 7)

Боже ласкавий, пам’ятай про люд свій

 

Вкажи мені, о Господи, Твої дороги, *

навчи мене, де Твої стежки.

Напути мене по Твоїй правді й навчи мене, *

бо Ти Бог, мій Спаситель, Тебе очікую ввесь день я.

 

Згадай про Твоє милосердя, Господи, *

і про Твою милість, бо вона споконвіку.

З милосердя Твого, згадай мене, *

о Господи, доброти Твоєї ради.

 

Добрий Господь і праведний, *

тому й навчає грішників дороги.

Напоумлює покірливих на правду *

і навчає смиренних путі Своєї.

 

Спів перед Євангелієм

Йл 2, 13

Слава Тобі, Слово Боже

Поверніться до Господа, Бога вашого,

бо Він благий і милосердний.

 

Євангеліє

Мт 18, 21-35

Слова Євангелія від святого Матея

Петро підійшов до Ісуса й запитав: «Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?»

Ісус промовив до нього: «Не кажу тобі: До сімох разів, але - до сімдесяти раз по сім.

Тому Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми. Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів. А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати.

Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну. І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той.

Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динаріїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: „Віддай, що винен”. Тож співслуга його впав йому в ноги й почав його просити: Потерпи мені, я тобі зверну. Та той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг.

Якже побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне.

Тоді його пан покликав його і сказав до нього: „Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився на тобою?” І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу.

Отак і Мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого».

Слово Боже