Римо-католицький календар

Вівторок V звичайного тижня

Перше читання
1 Цар 8, 22-23. 27-30

Читання з Першої Книги Царів

У ті дні став Соломон перед Господнім жертовником, перед усією громадою Ізраїля, здійняв руки до неба і промовив: «Господи, Боже Ізраїля! Нема Бога, що був би Тобі рівня, ні на небі вгорі, ні на землі внизу. Ти бережеш завіт і милість слугам Твоїм, які ходять перед Тобою усім серцем. Чи ж Богові бо справді жити на землі? Таж і небо, і небо небес не можуть Тебе вмістити! Тим більше цей храм, що я збудував Тобі! Однак зглянься, Господи, мій Боже, на молитву й на благання слуги Твого й вислухай взивання та мольбу, якими слуга Твій оце сьогодні Тебе молить. Нехай очі Твої споглядають уночі й удень на храм цей, на місце, про яке Ти сказав: "Ім’я Моє буде там!”. Вислухай молитву, якою слуга Твій молитиметься на цьому місці! Вислухай благання слуги Твого і народу Твого, Ізраїля, коли вони будуть молитися на цьому місці. Вислухай з місця, де Ти перебуваєш, з неба; вислухай і прости.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 84, 3-4. 5 і 10. 11

О які любі шатра Твої, Боже!

Моя душа знемагає і лине до дворів Господніх, *
моє серце і моє тіло радіють живим Богом.
Адже й пташка знайшла собі хатку, +
і ластівка – собі гніздо, де своїх пташенят виведе, – *
Твої жертовники, Господи воїнств, мій Царю і мій Боже!

Блаженні ті, які живуть у Твоєму домі: *
Вони славитимуть Тебе повіки.
О Боже, Ти – щит наш, *
поглянь і подивися на обличчя помазаника свого.

Адже один день у Твоїх дворах, Боже, *
кращий за тисячі.
Я волію бути сторожем на порозі Божого дому, *
ніж в поселеннях грішників жити.

Спів перед Євангелієм
Пс 119, 36. 29б

Алілуя, алілуя, алілуя
Прихили серце моє, Боже, до Твоїх свідчень,
помилуй мене за Твоїм законом.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мк 7, 1-13

Читання святого Євангелія від Марка

Того часу зібралися до Ісуса фарисеї та дехто з книжників, які прийшли з Єрусалима. І помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками. Адже фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, дотримуючись передань старших. І, повернувшись з торгу, поки не помиються, не їдять. Є і багато чого іншого, що вони прийняли, щоби дотримуватися: миття чашок, глечиків, мідного посуду, лежаків. І запитують Його фарисеї та книжники: «Чому Твої учні не дотримуються передань старших і немитими руками їдять хліб?» А Він відповів їм: «Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: "Цей народ устами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене. Та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей”. Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтеся людських передань». І Він говорив їм: «Ви вміло відкидаєте Божу заповідь, аби лише зберегти передання ваші. Адже Мойсей сказав: "Шануй свого батька і свою матір”; і ще: "Хто лихословить батька або матір, нехай смертю помре”. Ви ж кажете: "Якщо хто скаже батькові або матері: корван, тобто дар Богові є те, що ви мали б одержати від мене”, то після цього вже дозволяється нічого не робити для батька чи для матері, – усуваєте Боже Слово оцим вашим переданням, яке ви ж і встановили. І робите багато інших подібних речей!»

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Григорія Богослова, архиєп. Царгородського

Ап. – 2 Пт. 67 зач.; 2, 9-22.

9. то Господь знає, як визволяти побожних від спокуси, неправедних же, призначених для кари, тримати на день суду; 10. особливо тих, які лише шукають брудних похотей тіла і зневажають Всевладу. Зухвалі та нахабні, вони не бояться кидати наклепи на величчя, 11. тоді як ангели, хоч силою і міццю більші, не виносять на них перед Господом - зневажливого осуду. 12. Вони, мов нерозумна тварина, що з природи на те й родиться, щоб її ловили й нищили, зневажаючи те, чого не розуміють, у тлінні своїм будуть знищені 13. і зазнають кари як відплати за несправедливість. Вони повсякденні розкоші за щастя вважають, - брудні й мерзенні, насолоджуються у своїх облудах, бенкетуючи собі з вами. 14. Очі в них сповнені перелюбом і грішать безнастанно; вони зваблюють нестійкі душі; серце в них до зажерливости вправне, - діти прокляття! 15. Вони, покинувши дорогу просту, заблудили, ідуть слідом за Валаамом, сином Беора, що милувався у неправедній заплаті, 16. тож дознав докору за власний переступ: ослиця, німа, підяремна, заговорила людським голосом і спинила безум пророка. 17. Вони - джерела безводні, хмари, хуртовиною гонені. Для них приготована чорна пітьма. 18. Верзуть вони пусті нісенітниці, розбещеними похотями тіла приваблюють людей, які ледве що втекли від тих, які проводять життя у блуді. 19. Вони обіцяють їм волю, самі раби зіпсуття, бо хто ким був переможений, того він і невільником став. 20. Бо коли ті, що, спізнавши Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, втекли від погані світу, а знов обплутані нею, їй улягають, то останнє їхнє гірше, ніж перше. 21. Ліпше було б їм дороги справедливости не спізнати, аніж, спізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді. 22. З ними трапилося те, про що приповідка влучно каже: «Пес повернувся до своєї блювотини», або: «Свиня, вимита, качається у грязюці.»

Єв. – Мр. 60 зач.; 13, 14-23.

14. А як побачите мерзоту спустошення, що настане там, де їй не слід наставати, - хто читає, хай розуміє! - тоді ті, що в Юдеї, нехай утікають у гори; 15. хто на покрівлі, нехай на діл не сходить, ані не входить до своєї хати, щоб узяти щось із неї; 16. а хто у полі, нехай не повертається назад узяти свою одежу. 17. Горе вагітним і тим, що годуватимуть грудьми у той час. 18. Моліться, щоб це не сталося зимою! 19. Бо дні ті будуть таким лихом, якого не було від початку світу, що його сотворив Бог, аж понині, і ніколи більш не буде. 20. І якби Господь не вкоротив тих днів, ніхто б не врятувався; але заради вибраних, що їх вибрав, він укоротив ті дні. 21. І коли вам хтось тоді скаже: Ось тут Христос, - абож: Глянь, онде! - то не вірте. 22. Постануть бо месії неправдиві та пророки ложні й чинитимуть знаки та чуда, щоб, оскільки можна, одурити вибраних. 23. Ви ж зважайте! Я сказав вам усе заздалегідь.

http://www.credo-ua.org