Паломництво "Шепетівка-Полонне-Бердичів" разом із єпископом Станіславом Широкорадюком - 13 Июля 2010

У понеділок, 12 липня, вирушило у дорогу на зустріч з Бердичівською Богородицею паломництво «Шепетівка-Полонне-Бердичів». Саме паломництво є одним із свідоцтв, що вказує на існування Бога, коли віддається пошана Богові за посередництвом Марії, Цариці Миру, коли людина поринає в глибину свого духовного життя через покуту, піст та молитву.
Так і цього разу, у 254 річницю коронації ікони Бердичівської Богоматері, сотні людей вирушили у місце, в якому, за словами кардинала губернатора Ватикану Джованні Лайоло, «виявилася воля та любов Божа, де протягом багатьох років демонстрували фальшивість релігії, але культ Матері Божої не був знищений, куди Марія приваблює вірних з усієї України».
Цього року вже в черговий раз іде у паломництві Генеральний вікарій Києво-Житомирської Дієцезії єпископ Станіслав Широкорадюк, який так пригадує початки свого прочанського руху: «Вперше ми розпочали паломництво у 1988 році, коли група з 15 осіб разом зі мною впродовж 2-х днів пройшли пішки 60 кілометрів до Славути, де була освячена каплиця. Тоді нас привітав отець Мартинян Дажицький, який з радістю сказав, що це початок відновлення паломницького руху. Наступного року ми з Полонного ішли до Шепетівки, бо там був мною побудований костел, згодом до Буртина... Так з Полонного зростало паломництво, кожного разу більше і більше лідей ішло пішки на освячення чергового новозбудованого мною костелу».
Минулого року єпископ Станіслав Широкорадюк, ідучи до Бердичева, дякував під час прощі Богородиці за 25-річчя свого пастирського служіння та 800-річчя Ордену Менших Братів, до якого він належить. Саме він на початку 1990-х років розпочав паломництво з Шепетівки до Бердичева і розповідає наступне: «Коли виникла нагода в 1991 чи 1992 році іти до Бердичева, то ми враз з отцем Серафимом розпочали паломництво з Шепетівки до Бердичева - це біля 120 кілометрів. Коли у 1994 році надійшла моя номінація на Єпископа, і мене назначили у Житомир і згодом у Київ, то я мав вже низку інших відповідальностей, а паломництво продовжував Орден Братів Менших. Минулого року я вже як єпископ ходив в Паломництво і цього року знову іду цілий етап паломництва - 5 днів!»

P.S.

У ранні часи існування християнства був звичай відвідувати «Землю Обітувану», де Ісус Христос, Син Божий, був зачатий від Духа Святого, народився від Діви Марії, страждав при Понтії Пилаті, був розп'ятий, помер і був похований, зійшов у пекло. на третій день воскрес із мертвих і вознісся на небеса.
Миряни, котрі відвідали «Землю Обітувану» приносили «ПАЛОМИ» - це так зване пальмове віття, що в давніх часах було символом «оазису», місцем відпочинку та наявності життєдайної води. З часом цих мирян від слова «паломи» почали називати «ПАЛОМНИКАМИ». Згодом також почали називати паломниками тих, котрі мандрували по святих місцях, щоб втамувати спрагу словами істини. Паломництво в Україні, також називали «богомолінням і прощою».

http://www.catholic-media.org/ua/