Свята Церква від своїх початків цей фрагмент розуміла в контексті Таїнства Хрещення. Священик повторює жест Ісуса – торкається великим пальцем вух і уст новоохрещеного, кажучи: Щоб Ти міг вухами слухати Боже Слово і устами визнавати віру.

Кожен віруючий через це таїнство включений в місію Ісуса Христа – проголошувати Добру Новину. Перш, ніж її проголошувати ми покликанні мати відкрите вухо для слухання.

" Кого ти більше слухаєш: матір чи Бога, тата чи Бога, ровесника чи Бога, себе чи Бога, телевізор чи Бога, google чи Бога?

В цьому уривку, думаю не випадково, для того, щоб зцілити бідолаху, Ісус бере Його на бік від народу. Так, наче це народ винний у його глухонімоті. Можливо це когось здивує, але часто так і є – під впливом оточуючих, я закриваю вуха для Слова, а уста самі закривають, бо з пустого і Соломон не наллє.

Можливо хтось запитає: Яким чином оточуючі мені закривають вуха? Адже мені ніхто не забороняв читати Біблії? Відповідь дуже проста – натовп запихає часто наші вуха своїми словами! Спробуй зробити тест, кого більше слухаєш: матір чи Бога, тата чи Бога, ровесника чи Бога, себе чи Бога, телевізор чи Бога, google чи Бога?

Кожного дня ми отримуємо запрошення до того, що пережити «Еффата» - дозволити Ісуса відвести себе від народу, а Його Словам дозволити прошити наші вуха і серце!

http://www.credo-ua.org