Цікаво, чому на урочистість Успіня Пресвятої Богородиці, Церква дає нам Євангелію, яка розповідає про звичайнісіньке служіння Міріам в домі Єлизавети? Може прагне показати, що саме така постава возносить нас до неба. Подорож Марії до Єлизавети описана в Євангелії від Луки як подорож в гірську місцевість. Якщо хтось йде вгору, це означає, що до цього часу та людина була на низині. Така біблійна низина є образом покори. Мешкання Марії знаходилося не в горах, а низько.

Зверніть увагу, що Марія в своєму місті нікому не розповідала про таємницю Благовіщеня і Втілення Сина Божого в її лоно, а швидко побігла в гірську околицю. Про так дивні речі, діла Бога не потрібно всім розповідати. Такі справи потрібно довіряти лише тим, які мешкають в «гірських околицях», які ведуть Боже життя.

" Бог не боїться довіряти найбільші свої скарби смиренним людям, бо знає, що вони жодної заслуги собі не припишуть і не скористаються для власної слави з отриманих дарів, а все будуть чинити на славу Божу

Цей маленький вірш показує також іншу дуже важливу правду – кожен, хто спішить (Марія не просто пішла в гірську околицю, а пішла «швидко») служити своєму ближньому, йде вгору. Смирення і служіння – крила, які піднімають мене і тебе в гору. Бог не боїться довіряти найбільші свої скарби смиренним людям, бо знає, що вони жодної заслуги собі не припишуть і не скористаються для власної слави з отриманих дарів, а все будуть чинити на славу Божу. Не дарма Ісус поставив перед своїми учнями мале дитя і сказав, що саме до таких належить Царство Небесне (Мт 18). Як смиренною мусіла бути Марія, коли Отець не побоявся їй довірити свого Сина?! Смирення Марії найбільше принижує гордість сатани.

Аж тричі в тексті вживається слово привітала, привітання, привіт. Марія приходить і вітає Єлизавету. Приносить їй те, що сама отримала від ангела – привітання. Іншим можемо дати те, що самі отримали від Господа.

Марія дуже трепетно поставилася до привітання Гавриїла. Почала над ним роздумувати. Чи хтось з нас задумується над тим, що нам, наприклад сказали «Добрий день», або навіть «Слава Ісусу Христу»? Привітання від Бога Богородиця зробила своїм роздумами, своїм внутрішнім життям. А з повноти серця уста промовляють (Мт 6).

Біблійне привітання має особливий відтінок – є благословенням. Вітати когось за часів Марії і Ісуса – це бажати здоров’я, успіху у справах, щастя в родині. Таке благословення не тільки принесло радість і іншу якість життя для Єлизавети, а взагалі зцілення її зранень. В Ізраїлі зазвичай віталися словом шалом леха – мир тобі (шалом лайх, якщо зверталися до жінки). Уяви, що ти одним привітанням, яке несе в собі благословення, можеш змінити чиюсь ситуацію. Спробуй сьогодні замість «Привіт» говорити «бажаю Тобі Щастя!» До кого стаєш подібним в такій місії? До Гавриїла і до Марії!

о. Роман Лаба OSPPE

http://www.credo-ua.org