Римо-кат.: Вівторок IV звичайного тижня

Греко-кат.: Прп. Макарія Єгипетського

Римо-католицький календар

Вівторок IV звичайного тижня

Перше читання
Євр 12, 1-4

Читання з Послання до євреїв

Брати: Маючи навколо себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всякий тягар і гріх, що так легко обмотує, і біжімо витривало до змагання, що призначене нам, вдивляючись пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри, який, замість радости, що перед Ним була, витерпів хрест, на сором не звертаючи уваги, і який возсів праворуч Божого престолу. Тож думайте про Того, хто витерпів від грішників таке велике проти себе противенство, щоб ви, ізнемігшись, не впали духом. Ви ще не протиставились до крови в боротьбі проти гріха.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 22(21), 26б-27. 28 і 30аб. 30в-32аб (П.: пор. 27б)

Хай славлять Бога ті, що Його прагнуть.

Обітниці мої виконаю перед тими, що Його бояться. *
Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі,
хай хвалять Господа ті, що Його шукають. *
Нехай серце ваше живе повіки!

Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. *
І впадуть ниць перед Тобою усі сім’ї народів;
Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; *
перед Ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу.

І душа моя для Нього житиме; *
моє потомство буде Йому служити,
і розповість про Господа прийдешньому родові; *
прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись.

Спів перед Євангелієм
Мт 8, 17

Алілуя, алілуя, алілуя
Ісус узяв наші недуги
й поніс наші хвороби.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мк 5, 21-43

+ Слова Євангелія від святого Марка

Коли Ісус переплив човном знову на той бік, зібралась до Нього сила народу, і пребував Він над морем. Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім’я, а побачивши Його, упав Йому до ніг і благав Його вельми, кажучи: «Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила». Тож пішов з ним. Слідом же за Ним ішло багато люду, що тиснувся до Нього. А жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу, й натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, - ба, навпаки, ще гірше було їй, - почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась його одежі. Мовляла бо: «Як доторкнуся до його одежі - видужаю». І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби. Ісус же, відчувши негайно у собі, що з Нього вибуло сили, обернувшись до народу, спитав: «Хто доторкнувся до моєї одежі?». Учні ж Його сказали Йому: «Бачиш, як натовп тиснеться до Тебе, а питаєш: «Хто Мене доторкнувся?»». Отож озирнувся навколо себе, щоб побачити ту, що вчинила так. Жінка ж, налякана й тремтяча, - знала бо, що сталося з нею, - приступила, впала перед Ним та й оповіла всю правду. А Він же їй: «Дочко, тебе спасла віра твоя. Іди в мирі й будь здорова від своєї недуги». Коли Він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: «Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?». Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: «Не бійся! Тільки віруй!». І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова. Приходять вони до старшини синагоги в хату, - бачить Він метушню і тих, що ридали й голосили вельми. Увійшов же й каже: «Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!». І насміхались з Нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з Ним були, та й увійшов, де дівча лежало. Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: «Таліта кум» - що значить у перекладі: «Дівчино, кажу тобі, встань!». І притьмом устало дівча й почало ходити, - років же дванадцять мало, - і нараз охоплені були всі дивом-дивенним. Та повелів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, - і наказав дати їй їсти.

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

Прп. Макарія Єгипетського

Ап. – Євр. 333 зач.; 12, 25-26; 13, 22-25.

25. Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє; бо коли ті, що зреклися того, який говорив на землі, не уникнули кари, то скільки більше ми, коли відвернемося від того, хто говорить з неба. 26. Того, голос якого колись був захитав землю, а нині обіцяв, кажучи: «Ще раз я захитаю не лиш землю, але й небо.» 22. Благаю вас, брати, прийміте це слово попередження, бож я коротко написав вам. 23. Знайте, що наш брат Тимотей уже випущений, і як прибуде скоро, то я з ним вас побачу. 24. Вітайте всіх ваших наставників і всіх святих. Вітають вас ті, що в Італії. 25. Благодать хай буде з усіма вами! Амінь!

Єв. – Мр. 43 зач.; 10, 2-12.

2. Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: «Чи можна чоловікові відпустити жінку?» 3. А він у відповідь сказав їм: «Що заповів вам Мойсей?» 4. Вони сказали: «Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити.» 5. «То з-за серця вашого запеклого, - сказав Ісус їм, - написав він вам отой припис. 6. А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою. 7. Ось чому чоловік покине свого батька - матір і пристане до жінки своєї, 8. й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише - одне тіло. 9. Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає.» 10. Удома ж учні знов його про те запитали. 11. А він сказав їм: «Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею. 12. І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, - чужоложить.»

http://www.credo-ua.org