Римо-католицький календар
П'ятниця ІІ тижня Великого Посту
Перше читання
Бут 37, 3-4. 12-13а. 17б-28
Читання з Книги Буття
Ізраїль любив Йосифа більше, ніж усіх своїх синів, бо він народився за
його старости, і справив йому квітчасту одежу. Брати ж його, бачивши, що
батько любить його більше, ніж усіх братів, зненавиділи його, тож і не
спроможні були з ним сумирно розмовляти.
Та пішли його брати пасти вівці свого батька в Сихем. А Ізраїль сказав
до Йосифа: «Чи не пасуть твої брати вівці в Сихемі? Йди лишень, я й тебе
пошлю до них». І пішов Йосиф за своїми братами й знайшов їх у Датані.
Вони ж угледіли його здаля і, заки він до них наблизився, змовилися на
нього, щоб його вбити. Тож казав один до одного: «Он іде той сновида!
Ходім та й убиймо його та й вкиньмо його в якусь копанку і скажемо:
„лютий звір пожер його”. Тоді побачимо, що буде з його снів».
Почув це Рувим і врятував його з їхніх рук, - сказавши: «Не вбиваймо
життя!» Далі Рувим сказав до них: «Не проливайте крови, вкиньте його в
ту копанку, що в пустині, але руки на нього не накладайте». Це так, щоб
його врятувати з їхніх рук і повернути його батькові.
І коли Йосиф прийшов до братів, вони здерли з нього квітчасту одежу, що
була на ньому, взяли його та й вкинули в копанку, копанка ж була
порожня, води не було в ній. І посідали вони їсти.
Коли ж підвели свої очі, бачать - аж ось іде валка ізмаїльтян з
Гілеаду, а верблюди їхні несуть бурштин, бальсам та ладан; ідуть і
везуть усе те в Єгипет. Тоді каже Юда до своїх братів: «Що нам з того,
що вб’ємо нашого брата й прикриємо його кров? Нумо продаймо його
ізмаїльтянам, рука ж наша нехай не буде на ньому, бо він наш брат, наше
тіло». І послухали його брати.
І коли йшли мимо мідіянські люди, купці, вони витягнули Йосифа з
копанки та й продали ізмаїльтянам за двадцять срібняків; а ті повезли
його в Єгипет.
Це є слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 105(104), 16-17. 18-19. 20-21 (П.: пор. 5а)
Згадайте чуда, що вчинив Господь наш.
Навів на землю голод, *
зламав усю їхню підпору, їхній хліб.
Послав був перед ними чоловіка, *
у рабство був проданий Йосиф.
У диби закували йому ноги, *
повісили йому на шию залізні пута,
аж поки не здійснилось його слово, - *
випробував його глагол Господній.
Послав цар і випустив його на волю; *
володар народів дав йому свободу.
Настановив його господарем над своїм домом *
та управителем над усім своїм маєтком.
Спів перед Євангелієм
Йн 3, 16
Слава Тобі, Царю віків
Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого Єдинородного,
кожен, хто вірує в Нього, має життя вічне.
Слава Тобі, Царю віків
Євангеліє
Мт 21, 33-43. 45-46
+ Слова Євангелія від святого Матея
Ісус сказав до первосвящеників та старших люду:
«Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив
виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував
башту, винайняв його виноградарям і відійшов.
Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів,
щоб узяти від них плоди, йому належні. А виноградарі, схопивши його
слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. Тоді він послав інших
слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме. Наприкінці
послав до них свого сина, кажучи: „Матимуть пошану до мого сина”.
Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: „Це спадкоємець.
Нумо, вб’ємо його й заберемо собі його спадщину”. І взявши його, вивели
геть з виноградника й убили. Отож, коли прибуде господар виноградника,
що зробить з тими виноградарями?»
«Лютих люто вигубить»,- відповіли Йому, - «а виноградник винаймить
іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно».
Тоді Ісус сказав їм: «Чи в Письмі не читали ви ніколи: „Камінь, що
відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і
дивне в очах наших”. Тому кажу вам: Відніметься від вас Царство Боже й
дасться народові, що буде приносити плоди його».
Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що Він про них
говорить. І намагалися схопити Його, та боялися людей, бо ті мали Його
за пророка».
Це є слово Господнє
Греко-католицький календар:
Тарасія, архиєп. Царгородського
Вечірня з Літургією Напередосвячених Дарів
Євр. 309 зач.; 3, 12-16
12. Глядіть же, брати, щоб у когось із вас не було серця лукавого в
невірстві і щоб воно не відступило від живого Бога, 13. а, навпаки,
підбадьорюйте щодня один одного, доки триває те «сьогодні», щоб хтось із
вас не став запеклим через обманство гріха. 14. Бо ми стали учасниками
Христа, якщо додержуємо аж до кінця твердо нашу віру, як напочатку, 15.
як ото говориться: «Коли почуєте сьогодні його голос, не твердійте
серцями вашими, як то було на місці бунту.» 16. Хто були ті, що почувши,
збунтувалися? Хіба не всі ті, що вийшли з Єгипту під проводом Мойсея?
Єв. – Мр. 6 зач.; 1, 35-44.
35. Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там
молився. 36. Та Симон і ті, що були з ним, поспішили за ним, 37. знайшли
його й кажуть до нього: "Усі тебе шукають." 38. Він же відповів їм:
"Ходімо деінде, у сусідні села, щоб і там проповідувати, бо я на те й
прийшов." 39. І він пішов і проповідував в їхніх синагогах по всій
Галилеї, і виганяв бісів. 40. І приходить до нього прокажений, благає
його та, припавши на коліна, каже йому: "Якщо хочеш, то можеш мене
очистити." 41. І, змилосердившись, Ісус простягнув свою руку,
доторкнувсь його і сказав до нього: "Хочу, будь чистий!" 42. І вмить
проказа зійшла з нього, і став він чистий. 43. І, звернувшись до нього
суворо, негайно відпустив його 44. й мовив йому: "Гляди ж, нікому не
кажи нічого, а йди та покажися священикові, ще й принеси за твоє
очищення, що повелів був Мойсей, їм на свідоцтво."
http://www.credo-ua.org
Новости
